Ангела Меркель та Дональд Трамп подали на розлучення

Нещодавній саміт «Великої сімки» викликав чимало критики через свою марність, великої кількості пишномовних, однак, при цьому, порожніх фраз і не можливості прийняти хоч якісь дієві рішення по наявним проблемам. Однак крім цього, було і ще одне, що деякі спостерігачі навіть охрестили «геополітичною мелодрамою».

саміт великої сімки alter idea

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, не зовсім вдало поспілкувавшись з президентом США Дональдом Трампом, зазначила, що тепер Європа повинна покладатися на себе, а не на інших, а часи, коли хтось підтримував трансатлантичний союз, «багато в чому закінчилися». У цьому пролунав явний натяк на те, що намічається справжнє геополітичне розлучення між Німеччиною і Сполученими Штатами. Ймовірно, має місце як відмінність характерів, так і уявлень про те, яку роль повинна грати Європа на політичній світовій арені. Втім, такої думки дотримуються не всі. Деякі стверджують, що заява лідера Німеччини — це лише невеликий випад, і скоро все налагодиться, проте недавні дії і заяви Європи в сукупності не особливо стикуються з версією про «маленькому випаді».

Ангела Меркель не заперечувала, що Євросоюзу бажано підтримувати дружбу зі Сполученими Штатами, проте, порівнюючи з більш ранніми розмовами, це, так би мовити, «вже не те». Просто спроба не доводити те, що відбувається, до відкритої конфронтації. Власне, трансатлантична солідарність Вашингтона і Брюсселя має складну структуру, де є як ідеологічна, так і фінансова сторона. Ідеологічною приділяється зазвичай парадоксально багато уваги, хоча більш важливе значення має саме грошова компонента. Не секрет, що після 1991 року на такому собі бухгалтерському обліку будуються практично всі дії Заходу, по який бік Атлантичного океану він би не був.

Тому варто відзначити головне питання, де у лідерів Євросоюзу і президента Сполучених Штатів Дональда Трампа прокреслується рішуча розбіжність — це так звана «загальна оборонна скарбничка». 330 мільярдів євро щороку Дональд Трамп на саміті НАТО зажадав від Німеччини та інших країн на витрати по військовій частині. Це становить 2% всього ВВП Євросоюзу за 12 місяців. Європейські лідери, як і решта частина світу, прекрасно розуміють, що фінансується перш за все не просто оборона, а військово-промисловий комплекс Сполучених Штатів і окремо Пентагон. Коли проводилася виборча кампанія, американський лідер заявляв, що олігархи, які торгують зброєю, при ньому будуть більше отримувати. Власне, в цьому Дональд Трамп не обдурив, що помітно на вище зазначених злощасних мільярдах. Тут питання не саме в фінансах, нехай сума і дуже велика, а в тому, що це не подається, як військова підтримка Євросоюзу, іменуючись практично «даниною». Дональда Трампа намагається вибити гроші для власного ВПК, діючи як бізнесмен, а не президент своєї країни.

У той же час, американський лідер відмовчувався, коли виникало питання про актуальність п’ятої статті статуту НАТО, де говориться, що коли хтось нападає на члена альянсу, йому дається колективну відповідь. На думку деяких експертів, те, що Дональд Трамп не відповідав, характеризує реальну позицію Вашингтона щодо тих, заради кого організація нібито збирається збирати 330 мільярдів доларів. Тобто це фактично означає наступне — ні на який захист годі й сподіватися, якщо дійсно з’явиться якась загроза, то оборонятися доведеться виключно власними силами. Власне, деякі політики припускали це ще в минулому році.

Так, за словами голови Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, в майбутньому з’явиться саме загальноєвропейська армія. Тобто, на Вашингтон цей чиновник уже ніякої надії не покладав, мало не прямо зазначаючи, що скоро шляху Північноатлантичного альянсу і Євросоюзу розійдуться. Та й зараз, напевно, з’являться ті, хто зрозуміють, що 330 мільярдів можна і виділити, але на щось менш ефемерне і більш дієве, ніж НАТОвська «оборонна скарбничка».

Повертаючись до теми безпосереднього конфлікту Ангели Меркель і Дональда Трампа, можна відзначити, що величезне роздратування у першій викликає наступ останнього на німецький автопром. Американський лідер з деяких пір став заявляти, що перекриє або ускладнить доступ машин виробництва Німеччини на американські ринки. Може з’явитися мито аж в 35%, що явно не порадує Ангелу Меркель і німецьких виробників. Особливо на тлі майбутніх виборів в цій країні, де нинішньому канцлеру захочеться також здобути перемогу, а без підтримки місцевої промисловості на зовнішньополітичному рівні така мрія навряд чи буде здійсненна. Особливо велику роль відіграє те, що конфлікт не носить ізольований характер.

Невдоволення на адресу США висловлювала не тільки Німеччина, але й інші країни. Так, коли проходив форум в Давосі, міністр фінансів Голландії Йерун Дейсселблум зазначив, що Євросоюз «придивляється до Китаю», оскільки відносини між ЄС і Сполученими Штатами постійно ускладнюються. Політика порадувало те, що КНР багато й активно інвестує в Європу, що значимо для укладення «близької дружби». Також ЄС цікавить знаменитий китайський проект «Один пояс — один шлях». Втім, варто відзначити, що як США з Німеччиною окремо, так і США з Європою, якщо розійдуться, то не нескоро.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=21933

Добавил: Дата: Июн 1 2017. Рубрика: Геополитический контекст. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
Загрузка...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Карта сайта
Войти | Дизайн от Gabfire themes