Генерал Замана: Україну перетворили в «Рошен». СБУ готується до зміни режиму

Колишній головнокомандувач Збройними силами України генерал-полковник Володимир Замана розповів, що «президент Петро Порошенко зробив грубу помилку», давши згоду на розсекречення стенограми РНБО.
Пояснив, навіщо наполягає на введенні воєнного стану і чому переконаний, що «Янукович і його «сім’я» виявилися дітьми в порівнянні з тим, що витворяє нинішня влада», готуючись до приватизації держпідприємств.
Три тижні тому, 22 лютого 2016 року, комітет Верховної ради України оприлюднив стенограму секретного засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 28 лютого 2014 року, що відбувся в розпал анексії Криму, коли російський спецназ вже захопив будівлі Верховної Ради і уряду автономної республіки. Згідно зі стенограмою, на засіданні було присутнє вище керівництво України, а також представники партій і фракцій. Один за іншим виступали міністри силових і військових відомств, доповідали про стан справ в спецслужбах, правоохоронних органах і армії. На порядку денному було одне питання: як відповісти на раптову агресію проти України?
Публікація стенограми викликала скандал. Частина українських політичних сил стверджує, що оприлюднення секретної інформації було потрібне для підняття рейтингу Олександра Турчинова, який в 2014-му виконував обов’язки президента України і єдиний в РНБО виступив за введення воєнного стану в країні. Інші наполягають, що стенограма знадобилася Блоку Петра Порошенка і «Народному фронту» для обвалення рейтингу «Батьківщини» напередодні можливих перевиборів до Верховної ради. Тим більше, що, згідно зі стенограмою, Юлія Тимошенко виступила категорично проти військової відсічі в Криму.
Але головний скандал трапився пізніше, коли «Дзеркало тижня» звинуватило РНБО в публікації скороченої версії стенограми. Зокрема, видання звернуло увагу, що в розсекречених документах немає виступів екс-начальника Генштабу Збройних сил Володимира Замани і першого зама генпрокурора Миколи Голомші, які виступили за негайне введення надзвичайного і військового положень і наполягали, що Україні вистачить військових ресурсів для захисту Криму. РНБО на звинувачення відповіло різко: стенограма опублікована без скорочень і всякі «спекуляції навколо тексту пов’язані з бажанням їх ініціаторів отримати політичні дивіденди».
Ми звернулися до Замани з проханням прокоментувати ситуацію навколо засідання РНБО 28 лютого 2014 року. При Януковичі ганерал-полковник Володимир Замана два роки очолював Генеральний штаб і командував Збройними силами України. Був знятий з посади 19 лютого 2014 року, коли відмовився вводити до Києва війська для зачистки Майдану. Після перемоги Революції Гідності рівно шість днів був уповноваженим Верховної Ради з діяльності Міноборони (де-факто міністром оборони), поки відомство не очолив Ігор Тенюх. Зараз Володимир Замана звільнений в запас.
Півтора роки тому в своєму першому інтерв’ю виданню «Гордон» Замана наполягав, що у України були сили захистити Крим, більш того, за твердженням військового чиновника, був розроблений план по перекиданню на півострів чотирьох батальйонів ВДВ, тобто майже 1200 бійців. Однак, за словами генерала, Турчинов заявив йому, що «наші європейські партнери підказують не робити різких рухів». У новому інтерв’ю «Гордон» Володимир Замана розповів, чому вважає оприлюднення стенограми РНБО «здачею національних інтересів» держави, а голосування за введення воєнного стану — політичним трюком Турчинова та інших представників влади, які не бажали взяти на себе відповідальність в переломний момент новітньої історії України.
— В опублікованій стенограмі секретного засідання РНБО немає вашого виступу. Влітку 2014 го в інтерв’ю ви говорили, що були на тому засіданні. З чого я роблю висновок: або стенограма викладена з купюрами, або, вибачте, ви сказали неправду.
— Говорив півтора роки тому і зараз повторю: на засіданні РНБО, на якому був присутній я, Юлії Володимирівни не було.
— І що це означає?
— Очевидно, до нашого засідання було ще одне, про яке я не знав. Більш того, на РНБО, де був присутній я, ніякого голосування за введення воєнного стану не було. Всього було близько 40 осіб, в тому числі перші особи держави.
— Вас не здивувало, що на засіданні було багато людей, які не є членами РНБО? Мені здавалося, в координаційний орган з питань національної безпеки і оборони України входять 10-15 осіб перших осіб держави — і все.
— Мене запросили як експерта.
— Хто був на вашому засіданні?
— На той момент виконуючий обов’язки президента Олександр Турчинов, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, міністр оборони Ігор Тенюх, голова МВС Арсен Аваков, генпрокурор Олег Махніцький, голова СБУ Валентин Наливайченко, голова Меджлісу Рефат Чубаров, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Сенченко та інші. Тимошенко не було. Ми заслуховували доповіді. Почав Тенюх, потім Яценюк. Обидва повторювали: мовляв, армія не готова, країна не готова. Я виступив в кінці, сказав, що негайно треба реагувати на вторгнення до Криму, озвучив план дій, доповів, які сили у нас є на півострові, запропонував об’єднати їх із силами кримських татар. Чубаров і Сенченко мене підтримали. Але ніякого голосування за введення воєнного стану не було і бути не могло. Тепер розумію, що ключові рішення були прийняті на першому засіданні РНБО, стенограма якого опублікована.
— Що значить «голосування за введення воєнного стану і бути не могло»?
— Згідно із законодавством, рішення про застосування Збройних сил та введення воєнного стану — це прерогатива президента або виконуючого обов’язки президента, більше нікого.
— Але згідно зі стенограмою, на засіданні РНБО 28 лютого 2014 року Турчинов поставив на голосування питання про введення воєнного стану. Всі проголосували «проти», крім в. о. президента.
— Голосування — дурість повна! Відповідно до закону, військовий стан вводить президент і подає його на затвердження до Верховної Ради. Парламент розглядає питання не більше двох діб, але силовики і військові вже мають право діяти. РНБО — колегіальний орган, де заслуховують доповіді та думки експертів, там нічого голосуванням вирішуватися не може.
— Тобто, якби в. о. президента України Турчинов в лютому 2014-го реально хотів би ввести воєнний стан і почати оборону Криму, він міг це зробити без голосування РНБО?
— Звичайно. Він може заслухати доповіді міністрів, думки експертів, але рішення приймає сам. І те, що на РНБО було якесь голосування, доводить: люди, що прийшли до влади після Майдану, або не знають законодавства …
— … Або?
— Злякалися і не захотіли взяти на себе відповідальність за захист територіальної цілісності і суверенітету України.
— Може, члени РНБО злякалися небезпідставно? Згідно зі стенограмою, під час засідання виконуючому обов’язки президента України подзвонив глава Держдуми РФ Сергій Наришкін. Турчинов повідомив присутнім, що Наришкін передав йому погрози від Путіна. Вони не виключають, як він сказав, прийняття жорстких рішень щодо України за переслідування росіян і російськомовних. Напевно, натякають на прийняття рішення щодо введення військ не тільки в Крим[…] Продовжуємо нашу роботу. Давайте закінчимо обговорення! Шановні колеги, потрібно приймати рішення. Головне питання, яке я ставлю на голосування, — це введення воєнного стану ».
— Дурість і шантаж.
— З боку Наришкіна?
— З боку Турчинова, який переказав присутнім свою «розмову» з главою Держдуми РФ. Ну на голову не налазить! Ви хоч пам’ятаєте, що відразу після Майдану і початку анексії у нас біля військкоматів черги стояли з добровольців, охочих захистити Україну? Черги!
— Чому шантаж? Хіба Турчинов не зобов’язаний був розповісти РНБО про телефонну розмову з путінським чиновником?
— Сказати, що в той момент все було просто і ясно, — значить, сказати неправду. Було дуже складно. Але люди, які давно рвалися до влади і отримали її, сіли в свої крісла не для того, щоб захистити і поліпшити України. Через два роки, мені здається, вже всі це зрозуміли. Першопричина проблем України не в президенті Росії і Кремлі. Путін всього лише стерв’ятник, який захопив те, що безгосподарно валялося. А валялося саме тому, що ніхто в офіційному Києві не збирався захищати Крим, нова влада з ранку до ночі портфелі ділила. Люди попіарилися на Майдані, прийшли до бюджетного корита, почали дерибан і бійку за міністерські пости. Нікому в голову не прийшло, що треба терміново Кримом займатися, розбиратися з «Беркутом», проводити розслідування розстрілів у центрі Києва. Нікому! Проблема України в тому, що наша влада вважає національною безпекою тільки захист самих себе від народу. Подивіться, як ретельно офіційний Київ займається Нацгвардією: поставляють туди кращу техніку, найкращу зброю. У той же час Збройним силам, що воювали на Донбасі, всього цього дуже бракує. Абсолютно за такою ж логікою діяв Янукович: одягав-взував-озброював внутрішні війська і «Беркут» для захисту себе від народу.
— Відмова захищати Крим — стратегічна помилка нинішньої влади?
— Можливо, навіть ввівши військовий стан, ми б усе одно Крим втратили. Точніше, не втримали. Але абсолютно точно знаю: якби українська влада захистила Крим, не було б війни на сході. Військовий конфлікт на Донбасі — прямий наслідок бездіяльності офіційного Києва в Криму.
— Звідки така впевненість? Хіба Кремлю не був необхідний сухопутний коридор по материку, щоб забезпечити ефективне постачання півострова, а значить, мінімум шість областей України були під загрозою військового вторгнення військ РФ?
— У 2014-му Янукович здав Крим без єдиного пострілу, жителі сходу України це побачили і піддалися російській пропаганді: мовляв, не тільки півострів, але Центральна, Східна і Південна Україна об’єднаються з Росією, відродиться Радянський Союз, де все було стабільно і добре. Але якби ми захищалися в Криму, вся материкова Україна переконалася б: сепаратистські настрої, розпалювані зовнішнім агресором, призводять тільки до смертей і розрухи. Чому Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська і Одеська області не піддалися на масові провокації? Тому що бачили, до чого це призвело в Донецькій і Луганській областях.
— По-вашому, оприлюднення, нехай і два роки по тому, секретного засідання РНБО …
— (Різко перериває) Це пряма загроза національній безпеці.
— Чому? Викладене в стенограмі всі більш-менш знали, зате тепер громадянське суспільство може прочитати і проаналізувати, як приймаються рішення нагорі. Хіба це не є горезвісна прозорість влади?
— Дурість, а не аргумент. Одна справа — здогадуватися, хто і що говорив на засіданні, зовсім інше — оприлюднити секретні документи. Хто після подібного погодиться вести з нами серйозні переговори? Ніхто, жодна країна світу, тому що знатиме: на Україні немає гарантій, що секретні матеріали не оприлюднюють заради дрібних сьогохвилинних інтересів Адміністрації Президента, Верховної ради і Кабміну. Якщо у владі внутрішньополітичні розбірки важливіші за захист національної безпеки — це не держава, не суб’єкт, а аморфне тіло. У всьому світі, в тому числі на Україні, секретні документи дозволено розкривати тільки через 25-50 років! Упевнений, за оприлюднення стенограми закритого засідання РНБО рано чи пізно комусь обов’язково доведеться нести відповідальність.
— Чи правильно я розумію, що поява стенограми не обійшлася без дозволу президента України як глави РНБО?
— Оприлюднення такого роду документів неможливо без офіційного або неофіційного дозволу президента. Порошенко зробив грубу помилку.
— Але в РНБО з проханням розсекретити стенограму звернувся комітет Верховної ради з питань нацбезпеки і оборони, очолюваний нардепом «Народного фронту». Може, Яценюк і його колеги по партії не менше Порошенка були зацікавлені в оприлюдненні стенограми.
— Ось це я і називаю здачею національних інтересів заради дрібних внутрішньополітичних розборок. Саме тому все керівництво України повинно бути переобране. У державі, як і раніше, функціонує жорстка піраміда управління, яка була при Януковичі, коли надходить команда зверху і йде не тільки розсекречення важливих документів, але і рейдерські захоплення. Без президента Порошенка цього не відбувається. Я абсолютно в цьому впевнений.
— Що означає «рейдерське захоплення не відбувається без президента»?
— Те і означає.
— Взагалі-то, крім президента на Україні є прем’єр-міністр, олігархи, які сидять на держмонополії, продажні нардепи, корумповані чиновники і так далі. Може, не у всіх бідах країни винен тільки Порошенко?
— Щоб боротися з корупцією, треба задіяти прокурорський, силовий і суддівський корпус, а вони повністю в руках Порошенка. Всі старі схеми збереглися, система теж. Якби сьогодні президент буквально дав сигнал генпрокурору, голові СБУ, МВС і сказав: «Мені нічого не треба, крім порядку і закону», — система б змінилася. Замість цього Порошенко їм каже: мовляв, на це очі закрийте, з цього питання прийміть таке рішення, а тут робіть що хочете.
— Ви не перебільшуєте ступінь ручного управління в державі? Зрештою, президент нехай важко і неохоче, але йде на реформування хоча б з раціональних міркувань — щоб обратися вдруге.
— Ви дійсно вірите в другій термін Порошенко? Хочете мою думку? На Україні жадібність перемагає державні інтереси. Завжди і у всьому. А у випадку з Порошенком — в першу чергу.
— Схоже, ви прихильник «зради» і відмовляєтеся помічати те невелике, що змінилося в позитивну сторону за останні два роки.
— Невже ви не бачите, як влада поводиться з народом? Суцільний разводняк! Запросили іноземців в міністерства, народ зрадів, чекає результатів. Минає півроку, рік — немає реальних змін. Тоді влада починає відволікати наступним трюком — виносом прем’єра з трибуни Верховної ради. Народ відволікається. Після на загальний огляд вивалюється стенограма РНБО, населення відволікається і на цей скандал. Але як тільки суспільство знову зосереджує увагу на корупційних схемах нагорі, влада знову починає лякати: «Росія готує широкомасштабний наступ! Путін добереться до Києва!» Я не бачу, щоб хтось в українській владі реально хотів закінчити війну. Армією по-справжньому ніхто не займається, на фронт кидають людей приречених. Ви розумієте, що таке державна людина? Є сьогодні такі при владі? Якщо при Януковичі всім в країні заправляла «сім’я», то при Порошенко вся Україна перетворилася на суцільний «Рошен».
— Ну, зараз ви затягнете про липецьку фабрику президента України в Росії …
— Вибачте, але Янукович і його «сім’я» виявилися дітьми в порівнянні з тим, що витворяє Порошенко. Військовослужбовець в 2013 році отримував чотири тисячі гривень, за курсом це було 500 доларів, а сьогодні отримує сім тисяч гривень, тобто 250 доларів.
— Так в країні два роки війна йде! Чи теж Порошенко винен?
— Як би цинічно не звучало, але відволікання уваги суспільства на можливий широкомасштабний наступ РФ рятує ситуацію у всіх владних кабінетах Києва. Занадто багатьом в Україні невигідне закінчення війни на Донбасі, тому що… ось зараз будують стіну.
— Ви маєте на увазі проект «Стіна», ініційований Яценюком, — інженерне зміцнення кордону між Україною і Росією. Здається, на це виділили 4 мільярди гривень.
— Я регулярно їжджу на схід України, бачив цю «стіну».
— І як, ворог в шоці від нашої інженерної міці?
— У Харківській області, наприклад, я бачив вириті окопи, обкладені деревом і повністю залиті водою, тому що весна, все тане. Металева сітка частково повалена, а де-не-де вкрадена місцевими жителями. Це просто дерибан грошей, а не зміцнення кордонів держави.
— Прокуратура не може зайнятися дерибаном коштів, виділених з бюджету на будівництво стіни?
— А генпрокурор Віктор Шокін чий ставленик? Ви розумієте, що йде суцільний піар, а не боротьба за країну? Он СБУ, глава якої теж підпорядкований президенту, чи не кожен день видає: мовляв, там арсенал з незаконним зброєю знайшли, тут на хабарі на гарячому взяли.
— Хочете сказати, прес-служба СБУ бреше?
— СБУшники самі закопують зброю, а через пару днів відкопують перед телекамерами. Треба припиняти піаритися. Всім. З верху до низу. Інакше з такою державною політикою ми всією країною підемо на дно. Ви знаєте, що прокуратура, слідчі органи, спецслужби вже збирають товсті папки документів на нинішню владу?
— А навіщо вони це роблять?
— На всякий випадок. Готуються до можливої ​​зміни режиму. Як тільки підуть ці та прийдуть інші, силовики дістануть товсті папки і звернуться до Порошенка з Яценюком: «Шановні, дивіться, що у нас є».
Нагадаємо, наприкінці лютого розгорівся скандал із публікацією зазначеної на початку статті стенограми засідання РНБО. Видання «Дзеркало тижня» 28 лютого викрило секретаря РНБО Турчинова у брехні з цього питання.
При цьому екс-міністр оборони України Гриценко 29 лютого звинуватив Турчинова в здачі Росії на початку 2014 року Криму.
Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=11555

Добавил: Дата: Мар 21 2016. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes