Харківська область після виборів в ОТГ

7 листопада у Харкові в медіацентрі «Время» відбулась дискусія за темою «Децентралізація Харківської області: про що свідчать результати виборів в ОТГ», організована Аналітичним центром «Обсерваторія демократії» за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади. В обговоренні підсумків нещодавніх виборів у 7-ми ОТГ Харківської області взяли участь експерти, представники органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об’єднань, ЗМІ.

вибори ОТГ Харків

Маніпулятивний дискурс і адміністративний фактор

Дискусію розпочав експерт Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Антон Авксентьєв, який навів основні висновки проведеного Центром дослідження за підсумками виборів 29-го жовтня. За його словами, дискурс щодо виборів в ОТГ, який виник у соціальних мережах і регіональних ЗМІ, носить, переважно, заангажовано-маніпулятивний характер.

Наприклад, зауважив він, має місце традиційна маніпуляція з явкою, яка зазвичай виникає після кожних виборів. Для того щоб нівелювати результат переможця, його помножують на відсоток явки, прагнучи продемонструвати низький рівень підтримки переможця. При цьому, додав Антон Авксентьєв, тих, хто не прийшов на вибори апріорі відносять до протестного електорату. Хоча ототожнювати неоднорідну групу абсентеїстів виключно з тими, хто проти влади, за словами експерта, абсолютно некоректно.

Наступна маніпулятивна ситуація, за словами Антона Авксентьєва, склалася навколо рейтингів. Виглядає це наступним чином: з однієї сторони, соціологи нав’язують суспільству думку, що рейтинги Президента падають, а з іншої, постулюється програмуюча теза, що насправді в традиційно несприятливому для «проукраїнських сил» Харківському регіоні цей рейтинг місцями доходить до 92 %. Тобто, пояснив експерт, ототожнюється результат конкретних людей – селищних і сільських голів ОТГ, які переобираються, зазвичай, вже не першу каденцію від різних партій, – із результатами безпосередньо Президента і його політичної сили. Проте голосування на такому місцевому рівні, зазначив Антон Авксентьєв,  носить не партійно-ідеологічний, а особистісно-орієнтований характер.

«Зазвичай, адміністративний ресурс ототожнюється з фальсифікаціями і незаконними діями партії влади – зазначив експерт. У такому ракурсі говорити про масові фальсифікації стосовно цих виборів – некоректно. З іншого боку, варто зауважити адміністративний фактор. Оскільки сама ситуація, коли діючі голови переобираються і мають взаємодіяти з президентською силою, вказує на наявність певних важелів тиску. Навіть у самій процедурі формування ОТГ закладені механізми, які змушують місцеву владу постійно взаємодіяти з облдержадміністраціями».

Також, резюмував експерт, не дивлячись на декларацію курсу на деполітизацію державної служби, працівники бюджетних сфер і державні службовці залишаються втягнутими в партійно-політичну боротьбу.

Децентралізація як гендерно-орієнтована реформа

Результати гендерного аналізу підсумків нещодавніх виборів у 7-ми ОТГ Харківської області презентувала експерт Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Валентина Кисельова. Вона зауважила, що головна мета дослідження гендерного аспекту виборів – дослідження взаємозв’язку між децентралізації та рівними можливостями для чоловіків та жінок в українській політиці, аналіз того, наскільки ця реформа дійсно спроможна зруйнувати стереотип про політику як традиційно «чоловічу сферу».

Найгірші показники згідно з даними Звіту про глобальний гендерний розрив, за словами експерта, Україна демонструє в сфері політичної участі. За співвідношенням представництва чоловіків і жінок Україна займає 103 місце з 144 країн. Тим не менш, зауважила Валентина Кисельова, ситуація з виборами в ОТГ Харківської області, на такому локальному рівні, виглядає більш збалансованою, ніж на рівні обласної ради чи парламенту.

Експерт зауважила, що усього на цих виборах жінки склали 42% від усіх кандидатів у депутати рад громад і 24% від кандидатів на посаду голови ОТГ. Найбільший відсоток жінок-кандидатів, за її словами, зафіксований у найменших за чисельністю виборців громадах – Наталинській і Коломацькій. Найменший відсоток кандидатів-жінок має найбільша за чисельністю виборців – Золочівська громада.

У цілому, зазначила Валентина Кисельова, гендерний аналіз підтвердив гіпотезу про те, що відсоток жінок у представницьких органах влади і органах місцевого самоврядування пов’язаний із інституційним рівнем цих рад: чим нижчий рівень, тим більше представництво жінок. Саме тому, додала вона, децентралізацію можна розглядати як гендерно-орієнтовану реформу, оскільки вона передає повноваження і ресурси на той рівень, де жінки мають відносно більше представництво.

Досвід об’єднання і вибори в Золочівській ОТГ: «рука» адміністрації на «пульсі» процесу

Тетяна Бондаренко, голова Золочівської селищної ради, ініціатор створення  Золочівської об’єднаної громади, розповіла про процес створення означеної ОТГ, який із перервами тривав ще з 2015 року.

«Не приєдналась до нас тільки одна рада, Гурьєва Козачка, це самий віддалений прикордонний район. На одному з виїздів до сільської ради Гурьєва Козачка був присутній голова адміністрації, який розповідав, як все буде добре». На думку Тетяни Бондаренко, населення цього села виступило проти об’єднання не через те, що мешканці цього не хотіли, а через набридливі обіцянки того, що буде краще.

За її словами, процес створення Золочівської ОТГ, так само як і безпосередньо виборчу кампанію супроводжував тиск зі сторони адміністрації, за умови якого існувала подвійна звітність і бухгалтерія: одна для селищної ради, інша – для адміністрації. «З боку депутатів обласної ради, які є членами партії «ББП-Солідарності» постійно відчувалося втручання у процес. Тиск адмінресурсу відчувався всюди, наприклад, неодноразово змінювався склад виборчих комісій» – додала вона.

Низький рівень довіри і фактор втоми від влади

Під час дискусії Віктор Козоріз, представник ГО «Розвиток Харківщини», зауважив, що можливо саме фактор втоми або незадоволення владою в особі селищного голови також вплинув на результати виборів (на прикладі Коломацької громади). «Навіть якщо селищний голова святий, але знаходиться при владі більше 6 років, люди списують на нього свої проблеми. Оскільки центральна і регіональна влада – далеко, а селищний голова – ось він, на площі, він за все відповідає».

На думку Віктора Козоріза, виборча маніпуляція відбулась навіть не на етапі виборів, а на етапі підготовки до них, коли в партію влади «загоняли» усіх лідерів громадської думки, бюджетників тощо. Стосовно досить низької явки, Віктор Козоріз зазначив, що люди не пов’язують із цими виборами покращення свого життя. На його думку, потрібне об’єднання громад і децентралізація в цілому, але наразі ця реформа виглядає як оптимізація державного управління, скорочення бюджетних видатків.

Дмитро Овсянкін, журналіст, звернув увагу на тенденцію падіння рейтингів особистостей управлінцев. На його думку, це пов’язано з важкими умовами в державі (війною, падінням економіки). Природньо, що рівень довіри до людей, які три-чотири роки знаходяться на керівних посадах, знижується.

Подвійне «кандидатство» і пасивність партій

Представник політичної партії «ББП-Солідарність», Олександр Яловол прокоментував озвучену в ході дискусії тезу щодо падіння довіри до місцевих лідерів.

«Я би не сказав, що це відбувається. Там, де місцеві голови рад програли – вони програли місцевим лідерам. У Золочеві голова селищної ради програла голові районної ради. А в Коломаку – голова райцентру програв голові сусіднього селища Шелестово».

Також стосовно гендерного аспекту виборів у ОТГ Олександр Яловол додав, що тенденція «чим нижчий інституційний рівень, тим більше представництво жінок» спостерігається не тільки в ОТГ. Вона існувала і раніше: у сільських радах переважали жінки, а в міських і вище – чоловіки. «Ми зараз побачили цю тенденцію в найбільшій Золочівській ОТГ. І можна сказати, що вона спостерігається вже багато років і лише підтверджується».

Віктор Кисіль, депутат Харківської облради від політичної партії «Самопоміч», щодо аналізу виборів в ОТГ зауважив, що оскільки ці вибори проходили виключно за мажоритарної системи, непровладним, опозиційним, партіям було доволі складно брати участь у виборчих перегонах. Навіть ті партії, які серйозно представлені в Харківській міській чи обласній раді, наприклад, «Відродження» і «Опозиційний блок», були представлені на цих виборах дуже точково (лише в Зачепилівській громаді).

Віктор Кисіль також відзначив ситуацію із «подвійним кандидатством». Зазвичай, судова практика забороняє одночасне балотування на посаду селищного голови і депутата. У Пісочині та Рогані кандидатам було відмовлено у прагненні сумістити два типи кандидатства. У той же час, додав Віктор Кисіль, в Наталинській ОТГ спостерігалася інша ситуація. «Одна і та сама людина була зареєстрована кандидатом і на голову ОТГ, і в депутати. І пройшла весь виборчий процес. Не виграла, але сам прецедент цікавий, тим більше, що ніхто на це не звертав уваги і не оскаржував у суді».

Наприкінці дискусії Андрій Лукашов, політичний консультант, розповів про власний досвід аналізу виборів у Звановській ОТГ сусідньої Донецької області.

Дмитро Марінін, депутат Харківської міської ради VI-го скликання, підводячи підсумки, зауважив, що, власне, такі публічні дискусії саме і потрібні для того, щоб знаходити вихід із проблемних ситуацій, формувати загальний консенсус, консолідувати спільні сили.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=25854

Добавил: Дата: Ноя 8 2017. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Вы можете сделать trackback вашей записи
Loading...
Загрузка...

Добавить комментарий




Загрузка...








Карта сайта