Харків’яни проти янгола з православним хрестом

У Харкові розгорівся скандал навколо архітектурного конкурсу, який порушує пам’яткоохоронне законодавство. На центральній площі міста, Майдані Свободи, через нелегітимну процедуру хочуть поставити величезну колонну, на верхівці якої – янгол з православним хрестом.

янгол в Харкові

Обурені харків’яни влаштовують акції протесту, готуються до суду та збирають підписи за звільнення головного архітектора міста.

Другого листопада 2016 року був анонсований відкритий конкурс на проект пам’ятного знаку на Майдані Свободи. Дедлайн подачі проектів був призначений на 20 січня 2017 року, також було затверджено журі, яке складалося з 13 осіб.

Двома тижнями раніше візуалізація пам’ятного знаку, яка містила зображення величезної колони, на верхівці якої розташований янгол із хрестом, з’явилась у соціальних мережах. Цей прецедент обурив харків’ян, так як склалось враження, що проект пам’ятника планувалось узгодити таємно без жодного публічного обговорення чи презентації.

Зображення, а також описання фізичних параметрів пам’ятника (висота близько 86 метрів) вперше з’явились 17 жовтня 2016 року на сторінці Facebook одного з депутатів Харківської міської ради і міських активістів.

Таким чином, відкритий конкурс став ідеальним прикриттям для вищезгаданого проекту пам’ятника та спробою узаконити заздалегідь прийняте таємне рішення будівництва помпезної колони, підтримуючи ілюзію демократичного і правового процесу в очах громадськості. Проте багато харків’ян впевнені, що конкурс був оголошений тільки для того, щоб приховати корупційну угоду, в той час як проект пам’ятника вже був затверджений.

Надіслані конкурсні проекти були презентовані в середині січня 2017 року у Харківському Будинку Архітектора.

Результати конкурсу були оголошені третього лютого. Проект 86-ти метрової колони, увінчаний ангелом і хрестом виграв конкурс. Як і було попереджено громадськими активістами, рішення про будівництво колони на Майдані Свободи вже було прийнято заздалегідь.

православний хрест над Харковом

До складу журі конкурсу увійшли:

  • Тетяна Овіннікова – заступниця міського голови з питань містобудування, архітектури та земельних відносин;
    Михайло Рабінович – головний архітектор Харківської області;
    Віль Бакіров – ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
    Олександр Харченко та Юрій Кроленко – керівники основних будівельних компаній Харкова – АТ «Трест Житлобуд-1» та ТДВ «Житлобуд-2»;
    Віктор Ковтун – голова  правління Харківської організації Національної спілки художників України;
    Володимир Погорельчук – голова правління Харківської організації Спілки дизайнерів України;
    Андрій Авдєєнко – голова правління Харківського обласного відділення Української спілки фотохудожників;
    Олександр Удовиченко – заступник голови правління Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України, директор ПРАТ Інститут «Харківський Промбудндіпроект»;
    Тетяна Рищенко – декан факультету архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова;
    Сергій Куделко – директор Центру краєзнавства Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
    Світлана Дуденко – начальниця відділу дизайну Харківської міськради, головний художник Харкова;
    Юрій Шкодовський (голова жюрі) – ректор Харківського національного університету будівництва і архітектури, дійсний член ICOMOS і голова Українського Національного центру DOCOMOMO.

Варто відзначити, що DOCOMOMO – це некомерційна організація, чия повна назва звучить як Міжнародна робоча група з документації та консервації будівель, визначних місць та об’єктів містобудування сучасного руху. Ця організація була створена, щоб взяти на себе завдання захисту і збереження сучасної архітектури і урбанізму.

Той факт, що голова DOCOMOMO України не просто був у складі жюрі, а був головою журі, з одного боку, може узаконити будь-які результати конкурсу, а з іншого боку, може кинути негативну тінь на DOCOMOMO, так як результати конкурсу суперечать основній місії цієї організації.

Таким чином, роль Юрія Шкодовського у скандалі навколо пам’ятника є дуже важливою. Ось, що він відповів на запитання громадського активіста Богдана Волинського щодо конкурсу, одразу після засідання журі та оголошення переможця, 3 лютого 2017 року:

організація конкурсу

І ще кілька слів про проект переможець. Це скульптура висотою 86 метрів, яку завершує ангел з православним хрестом на вершині і чотирма фігурами в нижній частині. За словами авторів, ці чотири фігури людей, які так чи інакше пов’язані з історією Слобожанщини.

Перша фігура – Анахарсіс, скіфський філософ.

Анахарсис

Друга фігура – князь Ігор, основоположник київської династії князів

князь Игорь.

Третя фігура – Семен Климовський, козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні «Їхав козак за Дунай».

Семен Климовський

Четверта фігура – Михайло Петренко, поет Харківської школи романтиків 19-го століття, автор віршів «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю»

Михайло Петренко

Три з чотирьох осіб, згаданих вище, ледь відомі не тільки в Харкові, але й по всій Україні. І найабсурдніше те, що всі вони абсолютно не пов’язані з майданом Свободи і були обрані майже випадковим чином.

Проект був розроблений групою авторів, в тому числі архітектором Сергієм Чечельницьким (кандидат архітектури, професор, володар медалі ЮНЕСКО в 1984 році, начальник управління містобудування та архітектури Харківської міської ради, голова правління Харківського обласного відділу Національної спілки архітекторів України та головний архітектор Харкова), Павло Чечельницький (його брат) і скульптори Олександр Рідний і Ганна Іванова.

Необхідно відзначити, що регіональне відділення Харківського Національного союзу архітекторів України було організацією, відповідальною за проведення конкурсу. Тут виникає сумнів, в якій мірі конкурс був прозорим і справедливим, якщо голова відповідальної організації конкурсу є одним з учасників змагання, а його заступник Олександр Удовиченко є членом журі. До того ж, як ми можемо довіряти результатам конкурсу, переможцем я якого є головний архітектор міста, коли журі майже повністю складається з людей, так чи інакше пов’язаних з ним, такими як Тетяна Овіннікова, Михайло Рабінович або Світлана Дуденко, та керівників найбільших будівельних компаній, які постійно з ним співпрацюють.

Окремо варто процитувати авторів проекту Сергія Чечельницького та Олександра Рідного. Ось що вони сказали на прес-конференції 6 лютого 2017 року.

Прес-конференція, частина 1

Прес-конференція, частина 2


Чечельницький Рідний

Після того, як дизайн пам’ятника був офіційно затверджений на засіданні журі конкурсу третього лютого скандал набув значного розголосу в соціальних мережах. Петиція з вимогою скасувати результати конкурсу була зареєстрована на офіційному веб-сайті Харківської міськради і лише за дві доби набрала 5000 голосів, необхідних для подальшого розгляду мером міста Геннадієм Кернесом.

Шостого лютого харків’яни протестували біля будівлі суду Шевченківського району, куди активісти подали позов щодо скасування результатів конкурсу, який не відповідає вимогам чинного пам’яткоохоронного законодавства. Перед тим, судді відмовилися розглядати претензії ініціативної групи, але все ж таки були змушені відкрити провадження.

Стрімка реакція харків’ян на петицію з вимогою скасувати результати конкурсу не залишилася не поміченою і дев’ятого лютого мер міста Геннадій Кернес офіційно відреагував на неї. У його відповіді зазначається, що всі законодавчі вимоги щодо організації і проведення конкурсу були виконані, а прийняття подальшого рішення щодо встановлення пам’ятного знака на майдані Свободи буде здійснюватися з урахуванням результатів розгляду справи у суді.

Розгляд справи у суді призначено на 13 лютого і активісти готуються до нового пікету.  А разом з тим, 10 лютого на офіційному сайті Харківської міської ради була зареєстрована нова електронна петиція із вимогою звільнення головного архітектора міста і одного з авторів скандальної колони – Сергія Чечельницького.

Враховуючи, тотальну мобілізацію громадськості Харкова останніх днів, можна припустити, що необхідні 5000 підписів будуть зібрані дуже швидко і меру міста Геннадію Кернесу найближчим часом доведеться визначитися із подальшою долею свого придвороного архітектора.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=19218

Добавил: Дата: Фев 13 2017. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
Загрузка...

Комментарии недоступны




Загрузка...






Карта сайта
Войти | Дизайн от Gabfire themes