Хто захистить Дніпро?

Сьогодні Дніпро, потенціал якого становить близько 80% водних ресурсів України, забезпечує водою 32 млн українців, 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, декілька десятків великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції. Але за визначенням Європейської економічної комісії ООН, Україна, поверхневі водні ресурси якої не перевищують 1,7 тис. м³ на 1 особу і становлять лише 1 тис. м³ на 1 особу, вважається водонезабезпеченою.

Зрозуміло, що стан та перспективи збереження Дніпра мають займати одне з провідних місць серед завдань соціально-економічного розвитку держави. Дніпро – це саме життя, це наше минуле, сьогодення та майбутнє. І те, яким буде це майбутнє, залежить від нас. Багато українців це усвідомлюють, безліч громадських ініціатив намагаються хоч якось завадити екологічній катастрофі, вступаючи у нерівний бій з байдужістю чиновників, а деколи й зі злочинністю прийнятих рішень та відсутністю дієвої стратегії збереження екосистеми Дніпра

Вже звичними стали факти незаконної забудови берегової смуги Дніпра – на них влада навіть формально не реагує. За мовчазної згоди так званих природоохоронних структур здійснилась майже незворотна деформація господарського комплексу, а викиди промислових відходів безпосередньо до річки здійснюють 300 підприємств, що за хабарі купують завищені ліміти. У зношених системах погано очищаються каналізаційні стоки, які згодом потрапляють у водойми. Величезну небезпеку несе незаконний видобуток піску. Сьогодні посередині річки в Києві є мілини глибиною 30 – 50 см, які не тільки загрожують пересуванню водного транспорту, а й у цілому призводять до зупинки течії Дніпра. Загалом по всій течії річки фахівці Всеукраїнської екологічної ліги налічили понад 180 таких мілин. Наслідок цього — тонни загиблої риби.

А як же реагує влада? Формально – традиційно занепокоєна екологічною катастрофою. У 1997 році постановою Верховної Ради України було затверджено Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, у 2012 році законом – Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Чинною на сьогодні є Загальнодержавна цільова програма «Питна вода України» на 2011-2020 рр.

Проблеми стану безпеки водних ресурсів держави неодноразово розглядалися Президіями НАН України та на засіданнях Ради національної безпеки та оборони України, за результатами яких президентами України видавалися численні укази. Було «освоєно» численні програми міжнародної технічної допомоги з розвитку управління навколишнім середовищем в районі річки Дніпро. Але всі ці формальні заходи практично не вплинули на поліпшення екологічної ситуації

Столична влада також традиційно занепокоєна – у грудні 2011 року Київська міська рада затвердила «Стратегію розвитку міста Києва до 2025 року». Так, саме ту Стратегію, яка мала суттєво покращити якість життя киян, сприяти активному зростанню економіки міста та зберегти історичну та архітектурну самобутність Києва. Стратегію, що тоді в 2011 році так нахвалювали експерти, а сьогодні з рівним завзяттям критикують та закликають змінити. Однією з головних стратегічних ініціатив, так званих «великих ставок», що вимагали зусиль від різних виконавчих структур міської адміністрації, було названо збереження і розвиток прибережних територій Дніпра («Дніпровська перлина»). Ініціатива була широко розрекламована у пресі та на телебаченні. Тодішні керівники міста роздали численні інтерв’ю, розповідаючи про друге народження «сивого Славутича», яке мало відбутись у 2017 році. Було витрачено чималі кошти, надруковані яскраві брошури та навіть запущено сайт. До речі, цей сайт і зараз доступний, але остання новина на ньому датується березнем 2014.

З цього часу екологічне відродження Дніпра «пригальмувалося». Відповідно до Стратегії розвитку Києва до кінця 2017 року ціль ініціативи «Дніпровська перлина» має бути вже досягнута. Ви бачите позитивні зміни? Прозорі води головної артерії країни? Відпочивальників, задоволених якістю пляжів? Рибалок, що здатні прогодувати свої родини дарунками Дніпра?

У грудні 2014 року тоді ще новий мер Києва урочисто обіцяв, що воду з під крану можна буде пити. Пройшло майже два роки, стан каналізаційних труб погіршився. Цікаво, чи смакує йому затхла вода?

Проблема Дніпра – це проблема не лише Києва, але й всієї України. Проте місцева влада зобов’язана дбати про хоча б маленький шматочок Дніпра, що пролягає через наше місто. Багато рішень можуть дати позитивний ефект зараз – це заборона будівництва розкішних віл на березі, заборона передачі прибережної смуги у приватну власність, жорсткий контроль за скиданням відходів. Наступний етап – заміна систем каналізації та очищування, обов’язковість обмеження викидів забруднювальних речовин та встановлення очисних споруд. Забути нарешті про розробку планів, концепцій, стратегій і методів та почати діяти. Не колись у майбутньому, а саме сьогодні.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=17227

Добавил: Дата: Дек 17 2016. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
Загрузка...

Комментарии недоступны




Загрузка...






Карта сайта
Войти | Дизайн от Gabfire themes