Кабмін Гройсмана тримає курс на розбудову сировинної економіки

Сировинна орієнтація української економіки значною мірою впливає на поточний рахунок платіжного балансу і відповідно на курсову стабільність гривні. Сприятливість кон’юнктури на світових сировинних ринках на початку 2000-х років сприяла нарощенню припливу в національну економіку доларової маси, що дало можливість запустити маховик соціально-економічного піднесення і упередити гіперінфляційні прояви.

Світова фінансова криза 2008 року призвела до зменшення попиту на сировину та продукти її первинної переробки, що спровокувало кризові явища в експортоорієнтованих галузях національного господарства і негативним чином вплинуло на поточний рахунок платіжного балансу і дестабілізувало фінансову систему, що супроводжувалося галопуючою інфляцією і законсервувало інвестиційну активність як резидентів, так і нерезидентів.

На стратегічно важливому для української економіки світовому ринку продукції гірничо-металургійного комплексу також відбулося зміщення центрів тяжіння і традиційні для себе ніші втримали ті країни-експортери, які з 2000 по 2008 роки активно впроваджували інноваційні технології і відповідно здешевлювали власну продукцію, підвищуючи тим самим її конкурентоспроможність. Україна не відносилась до групи таких країн у зв’язку з відсутністю навіть критично необхідного комплексу інноваційно-технологічних змін, що не давало можливість зменшити ресурсо- та енергомісткість готової продукції, а також рівень витрат на видобуток гірничорудної сировини.

Рис. 1 ілюструє тенденцію до витіснення продукції українських експортерів з таких сегментів світового ринку чорних металів як сортовий прокат, листовий прокат та сегмент трубної продукції. Щодо позитивної динаміки в секторі сортового прокату протягом періоду 2008-2010 років, то дана тенденція зумовлена підвищенням конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно з експортними аналогами за рахунок зниження витрат на оплату праці завдяки девальвації національної грошової одиниці.

сировинна економіка України

Варто також відзначити позитивний момент, пов’язаний з динамікою зниження експорту залізної руди як товару з низькою доданою вартістю. Загалом позиції України на світовому ринку чорних металів характеризуються зростанням частки експорту товарів з нижчим ступенем обробки та падінням експорту товарів з більш високим ступенем переробки (наприклад листовий прокат та трубна продукція).

Для зупинення низхідного тренду експортних позицій економіки України обов’язковою умовою є підвищення ефективності діяльності вітчизняних металургійних підприємств, а саме перехід на новий технологічний уклад. На даний час вже втрачений найбільш сприятливий період для структурних змін в ефективності виробництва експортоорієнтованних галузей.

Становлення сучасного формату світового ринку чорних металів розпочалося в 2001-2002 роках, коли теперішні країни-лідери за обсягами реалізації чорних металів почали застосовувати нову філософію розвитку на даному ринку. Чим далі буде відкладатись модернізація металургійної та інших спрямованих на світовий ринок галузей економіки України, тим менший ефект буде отримано в результаті застування таких заходів.

Поряд з відновленням позицій на світових ринках перспективним напрямком є розширення внутрішнього ринку зі споживання продукції металопрокату. Китайська економіка в рамках довгострокової стратегії розвитку зараз перейшла від етапу нарощування експорту та завоювання позицій на світових ринках до етапу розширення обсягів споживання на внутрішньому ринку. Саме така послідовність етапів стратегії дозволяє в нових умовах здійснити процес первісного нагромадження капіталу, який дозволить розширити внутрішнє споживання.

Крім того, низька питома вага оплати праці у витратах виробництва та перевищення темпів росту продуктивності праці над зростанням заробітної плати створює резерви для росту доходів приватного сектору економіки як одного з джерел розширення внутрішнього споживання. Іншим джерелом є нагромадження державного сектору у вигляді профіциту консолідованого бюджету та росту золотовалютних резервів Центрального банку або створення інших фондів розвитку на базі доходів від експортних операцій. На жаль, Україна, на відміну від Казахстану, не створила такий фонд в період зростання цін на сировину та продукти її первинної переробки, які продавалися на світових ринках.

Процес первісного нагромадження капіталу в Україні сконцентрований у фінансово-промислових групах, тому для розширення внутрішнього ринку потрібно інвестувати фінансові ресурси в створення виробничих потужностей на основі нового технологічного укладу, що дозволить також отримати довгострокові експортні конкурентні переваги і як наслідок джерело для фінансування росту попиту всередині країни.

Основними бар’єрами в даному напрямку є висока концентрація та тінізація фінансового капіталу промислово-фінансовими групами та відсутня система захисту прав власності. Усунення цих перешкод та адекватна новим умовам довгострокова стратегія розвитку національної економіки стимулюватиме приріст інвестицій та зростання реального ВВП як основи для розширення внутрішнього споживання.

Проте події двох останніх років показують, що позитивних зрушень в цьому напрямі не відбувається, що разом з рекордним за 20 років падінням цін на більшість видів металопродукції створює надзвичайно негативний для української економіки мультиплікативний ефект, проявом чого є вже хронічна курсова нестабільність гривні. Сировинний синдром девальвації гривні можна подолати лише за умови прискореної інноваційно-технологічної модернізації системоутворюючих галузей національного господарства, щоб подолати «голландську хворобу» та «ресурсне прокляття», збільшивши внутрішнє споживання металопродукції та наростивши експорт товарів з високою доданою вартістю.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=12681

Добавил: Дата: Май 18 2016. Рубрика: Экономика stand by. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes