На скільки продажні українські ЗМІ — дослідження

На замовлення громадської організації «Медіаварта» за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (США) Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва провів дослідження рівня прозорості діяльності українських медіа в період з 20 лютого по 4 березня 2016 року. Метою дослідження було з’ясувати експертну думку щодо якості журналістських матеріалів на телебаченні та радіо, в друкованих, інтернет-виданнях та в інформаційних агенціях. Усього було опитано 200 респондентів.

Основні результати дослідження:

  • Загалом респонденти задовільно оцінюють рівень компетентності засобів масової інформації. Згідно з результатами опитування, найвищі бали (за 5-бальною шкалою) отримали інформаційні агентства, середній бал яких склав 3,7. Найнижчий показник у радіостанцій – 3 бали.

  • Інформаційні агентства, на думку опитуваних, краще, ніж інші ЗМІ, відокремлюють факти від оціночних суджень – їхній середній бал складає 4. Телеканали, онлайн-ресурси, друковані видання та радіостанції, натомість, отримали оцінку «задовільно».

  • Респонденти вважають, що інформаційні агенції також найкраще серед усіх ЗМІ дотримуються балансу різних точок зору – їх оцінили в 3.3 бала. Інші типи ЗМІ отримали оцінки нижчі за 3 бали.

  • Друковані ЗМІ, телеканали та інформаційні агентства дещо краще перевіряють факти, які представляють у своїх матеріалах – їх оцінки склали трохи більше 3 балів. Радіостанції та онлайн-ресурси, згідно з відповідями респондентів, роблять це гірше: вони отримали 2,8 і 2,7 бала відповідно.

  • Найвище опитані оцінили ЗМІ за критерієм новинності їхніх матеріалів – узагальнений середній бал склав 3,8. Найкращі оцінки у цьому контексті отримали інформаційні агентства (4,3 бала) і онлайн-ресурси (4,1 бала).

  • Опитані відзначили значний вплив власників ЗМІ на їхню редакційну політику – на 4 бали з 5 можливих. При цьому він є дуже високим у випадку телебачення та радіостанцій і дещо нижчим для інших типів ЗМІ. Так само доволі відчутним, на думку респондентів, є тиск власників і/чи редакторів ЗМІ на журналістів з приводу підготовки матеріалів. Найбільшим він є на телебаченні (4,1 бала), найнижчим – в інформаційних агентствах (3,3 бала).

  • Оцінюючи рівень політичної «джинси» у ЗМІ протягом останніх трьох місяців, опитані здебільшого відповідали, що він був вищим від середнього. На телебаченні, на їхню думку, «джинси» було дещо більше (4 бали), в інформаційних агентствах – дещо менше (3,2 бала). Комерційної «джинси», згідно з відповідями, було трохи менше, однак в середньому показник її поширеності теж був більшим, ніж середній.

  • Серед усіх опитаних співробітників ЗМІ кожен четвертий зізнався, що в тому ЗМІ, де він працює, постійно або часто трапляються випадки розміщення замовних матеріалів. Ще 38% відповіли, що таке буває зрідка або радше як виняток. При цьому лише 10% зазначили, що у них ніколи не було випадків «джинси». Найчастіше «джинса», згідно з відповідями, мала політичний характер, рідше – економічний чи пов’язаний з певними особами.

  • Частина респондентів також навела приблизні «тарифи» розміщення «джинси» у ЗМІ, про які їм було відомо. Найвищими вони є на телебаченні – їхній діапазон там складає від 14 до 83 тис. грн. Найдешевше, згідно з оцінками респондентів, можна розмістити «джинсу» в онлайн-виданнях (ціна від 4 до 21 тис. грн за один матеріал).

  • Лише 19% респондентів помітили покращення ситуації із прихованою рекламою в ЗМІ в 2015 р. порівняно з попереднім роком. 29% вважають, що вона, навпаки, погіршилась, а 39% – що суттєвих змін не відбулося.

  • На думку опитаних, головні перешкоди, що заважають покращенню ситуації у цій сфері, полягають у скрутному економічному становищі ЗМІ та бажанні їхніх власників отримувати доходи будь-якими шляхами. Важливими факторами, на думку респондентів, є також терпиме ставлення співробітників ЗМІ до фактів «джинси» і байдужість населення до цього феномену.

  • Респонденти виокремили кілька найбільш дієвих засобів боротьби з прихованою рекламою. Серед них – широке оприлюднення фактів «джинси» у ЗМІ, запровадження суворіших санкцій за її розміщення, законодавче унеможливлення впливу власників на редакційну політику, виховання у журналістів почуття власної гідності, а також зобов’язання ЗМІ підписувати редакційні угоди між власником і колективом.

  • Ключову роль у боротьбі із розміщенням замовних матеріалів у ЗМІ, згідно з відповідями респондентів, мають відігравати громадські медійні об’єднання та Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, а також – меншою мірою – Міністерство інформаційної політики.

  • Респонденти висловили свої рекомендації для ключових органів, що здатні боротися із замовними матеріалами у ЗМІ. Для Верховної Ради – ухвалювати закони з прописаними механізмами покарання за «джинсу», для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення – запроваджувати санкції чи навіть позбавляти ліцензії за «джинсу», для Міністерства інформаційної політики – застосовувати санкції за розміщення прихованої реклами та моніторити інформаційний простір. Неурядові організації, на думку опитаних, мають передусім займатися громадським моніторингом і оприлюдненням фактів «джинси».

  • Переважна більшість опитуваних представляли медіа – сферу (журналісти, редактори у ЗМІ тощо). Також були опитані працівники сфери реклами, політичні консультанти та аналітики, представники громадського сектору. 46% респондентів представляють загальнонаціональні медіа, 36% зазначали, що працюють на регіональних рівнях. Найпопулярнішими медіа джерелами за останні 3 місяця, до яких долучалися респонденти, є телеканали та онлайн-ресурси.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=11881

Добавил: Дата: Апр 7 2016. Рубрика: Социографика. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes