Не забути і не вибачати

Я — ніколи не забуду, як «мєсниє житєлі» смажили шашлики на Саур могилі, на кістках і крові наших хлопців…  — пише волонтерка із Запоріжжя Любава Леонова

шашлыки на Саур могиле Донбасс
А ще, того пілота, якого «мамочки апалценцев» забили на смерть, лопатами. На землі. Він катапультувався на їх території, коли їхні » защітнікі нєдоросії» збили літак.

Я не забуду те каміння, яке летіло від жителів Донецька на «парадє плєнних», як і сам парад. А ці виродки товпами йшли дивитися і знущатися. І «столб пазора» з жителькою, Іриною Довгань, яку прив’язали до стовпа, обгорнули прапором і всі бажаючі плювали, кидали непотрібом, били.

Ирина Довгань Донбасс

Я не забуду ті понівечені обличчя, які ці виродки, апалчєнци, назвали «фантомасами Дєбальцево», позрізавши шкіру з м’язами.

fantomasy-debal-tsevo-donbass

Я не прощу за обстріляний Восточний район Маріуполя. І ще, я не пробачу ту мамашку, яка в дитячий поліклініці лізла без черги до лікаря, «патамушта ана бєжєнка», а на питання лікаря, де тато дитини, відповіла: «астался дома мачіть укропав».

Я не пробачу і не забуду полонених, яких катували, а не рятували від «голодування», крапельницями…
Не пробачу відірвані ноги і руки наших бійців, могили наших хлопців. І за те, що багатьох збирали по шматках, а ідинтифікували по ДНК.

Я багато бачила, за майже два роки волонтерства в зону АТО. Спалені і потоптані прапори України, тими ж жителями, і за вирізані портрети Тараса Шевченка, з підручників, погрози і образи волонтерів. Це не ненависть, не негатив. Так виглядає непрощення. Моє непрощення. Наше! Всієї України!

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=16354

Добавил: Дата: Ноя 16 2016. Рубрика: Дискуссия free. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes