Остання приватизація обленерго. Не для всіх

В Україні склалася парадоксальна ситуація: є надлишок потужностей електричних станцій, є високий попит на їхній товар, але його не можуть задовольнити вкрай зношені мережі обленерго. З метою залучення стратегічних інвесторів до їхньої модернізації, Фонд державного майна оголосив про останню хвилю приватизації – буде продано акції шести обленерго.

Особливо гостро проблема дефіциту потужностей стоїть у Києві, де набагато інтенсивніше, ніж в інших регіонах, будується нове житло, і старі мережі просто не витримують сучасного рівня споживання – їхня пропускна здатність обмежена потребами 40-річної давнини.  Подібна ситуація вимальовується в усіх регіонах України.

Локальні мережі потребують кардинальної реабілітації, коштів на це немає, а проведена за роки незалежності приватизація не принесла очікуваних результатів: обленерго поділені між олігархічним угрупованнями, які практично не інвестували в розвиток мереж, а витискали з них залишки ресурсів, створених за радянських часів.  Тому так важливо, щоб остання приватизаційна хвиля кардинально відрізнялася від трьох попередніх.

Фонд державного майна оголосив початок «великої» приватизації, у ході якої буде продано контрольні пакети акцій шести обленерго, чотирьох теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та генерувальної компанії «Центренерго». Приватизацію обленерго планується завершити до кінця цього року, а от  генерувальні електростанції, скоріш за все, виставлять на продаж 2017-го.

Конкурс із продажу перших двох розподільчих компаній – «Тернопільобленерго» та «Хмельницькобленерго» – Фонд оголосить наприкінці літа — на початку осені. Через 40 днів після оголошення конкурсу контрольні пакети державних акцій (51%) буде продано за процедурою, розробленою за участі іноземних радників. За таким самим сценарієм буде приватизовано решту обленерго — «Миколаївобленерго», «Харківобленерго», «Запоріжжяобленерго», та «Черкасиобленерго».

Доцільно нагадати, що після приходу постмайданної влади приватизацію енергетичних підприємств планували терміново розпочати ще 2014-го – вже тоді Фонд узгодив із профільним міністерством перелік вищезгаданих розподільчих компаній. Планували також продати 25%+1 акцій генерувальної компанії «Донбасенерго», але війна внесла корективи: тепер одна з двох теплових електростанцій – Старобешівська ТЕС — на окупованій території.

Спочатку приватизацію планували здійснити за давно відпрацьованим сценарієм: передати вкрай зношені та штучно збанкрутілі об’єкти до рук олігархів, які 2014-го  прийшли до влади. Але спроби Міненерго відновити бездумну приватизацію, тобто без залучення стратегічних інвесторів, наштовхнулися на потужний опір деяких депутатів, науковців та експертів. На одній із конференцій у парламенті в червні 2014-го вони оприлюднили грамотно сформульоване послання-вимогу до уряду та парламенту про вкрай негативні наслідки здійсненої протягом 1997-2013 років  приватизації енергетичних об’єктів. Головна вимога —  кардинально змінити стратегію приватизаційного процесу: важливо було зупинити розпочатий у 1990-х роках процес тіньової приватизації енергетичних активів, здійсненої на користь певних олігархічних угруповань.

Який сценарій приватизації готує нинішнє керівництво Фонду?  

Що ж зроблено для того, щоб за рахунок приватизації були залучені кошти на модернізацію, що, власне, піде на користь простому українцю?

Важливо, що за підготовкою до приватизації налагоджено жорсткий контроль із боку іноземних радників. Із цією метою Агентство США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development, USAID) та уряд Великої Британії  надали грантову фінансову допомогу Фонду для залучення консультантів із досвідом проведення приватизації на різних континентах.  Фонд держмайна запровадив нову методику оцінювання контрольних пакетів акцій підприємств та правила відбору оцінювачів. Перед приватизацією — обов’язковий аудит операційної діяльності обленерго та підтвердження аудитором балансу.

«Сподіваюся, що перші оголошення про продаж об’єктів уже будуть у серпні-вересні. Нині тривають роботи щодо підготовки цих об’єктів: буде виконано фінансовий аналіз підприємства, а також його оцінювання», — повідомив голова ФДМ Ігор Білоус. Уже внесено зміни в законодавство з метою заборонити участь у приватизації країни-агресора, запроваджено відмову від роздрібнення пакетів акцій.

«До приватизаційного процесу буде залучено радників, введено право інвесторів розв’язувати спірні питання в міжнародному арбітражі. Скасовано продаж 5% акцій – із метою консолідації пакетів акцій для стратегічного інвестора. Ми більше не продаємо міноритарні пакети стратегічних підприємств. Є дозвіл брати участь у приватизації іноземним компаніям, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25%», — наголосив Білоус.

Цікаво, що тепер продаж об’єктів нерухомості здійснюється на електронних торгах – з будь-якої точки України можна купувати об’єкти (на третину зросла кількість продажів у ході малої приватизації (70%). На сайті вже виставлено ВАТ «Тернопільобленерго» – там можна не лише подивитися на фото та ознайомитися з технічними характеристиками підприємства, але й дізнатися,що міноритарний пакет акцій розділили між собою Ігор Коломойський (20%) таКостянтин Григоришин (20 %). Решта акцій знаходяться у вільному обігу, а держава володіє 51 %. Згодом подібну інформацію буде розміщено  й про решту обленерго.

Більш детальну інформацію потенційні інвестори почерпнуть у ході живого спілкування – із цією метою 30 червня Фонд держмайна разом зі своїми донорськими організаціями проведуть Міжнародну енергетичну конференцію, присвячену реформуванню енергетичного сектору і впровадженню заохочувальних тарифів. «Ми вирішили запросити інвесторів, гравців цього ринку зробити сесії питання — відповіді з керівниками обленерго, аби інвестори могли поставити ті питання, які їм не часто вдається поставити. Успіх приватизації багато в чому  залежить від реформування електроенергетики (запровадження ринку прямих контрактів, тобто, його лібералізація – «Главком»), – пояснив Білоус.

Перед приватизацією в обленерго змінять керівників

Чи вдасться реалізувати презентований сценарій у наскрізь корумпованій державі – покаже час. Розробкою стратегії і тактики розпродажу займається заступник голови Фонду державного майна Андрій Гайдуцький. Він стверджує, що Фонд проаналізував найкращий світовий досвід приватизації і тепер за цим сценарієм діятимуть в Україні. «Прозорість, чесність, професійність —  наші тези. Ми сподіваємося, що наш сайт «Приватизація» стане прикладом для багатьох країн світу», — переконує Гайдуцький.

Щоб зацікавити стратегічних інвесторів, особливо іноземних, у запланованих до продажу обленерго найближчим часом проведуть загальні збори акціонерів, — повідомив «Главкому» Білоус.  «У результаті буде змінено наглядові ради згідно з чинним законодавством, новим законом про акціонерні товариства. Відповідно, в обленерго буде змінено керівників. Нині йдеться про заміну керівника в «Запоріжжяобленерго». Була невелика затримка у зв’язку зі зміною уряду – нам довелося відстрочити всі дати», — повідомив Білоус.

Як уже «приватизували» обленерго?

Перша хвиля приватизації енергооб’єктів почалася 1997-го року – тоді також декларували благородну мету — формування конкурентного ринку електроенергії — і обіцяли залучити інвестиції на відродження галузі, адже коштів у тарифі не вистачало, а держава також не мала (і зараз не має) змоги інвестувати відродження занепалих розподільчих мереж.

Протягом 1997-1998 років під інвестиційні зобов’язання продали пакети акцій (від 20 до 45%) дев’яти обленерго (загалом в Україні було 27 обласних енергопостачальних компаній). Крім того, нові власники  (Григоришин, Суркіс, яких прикривав «сірий кардинал» української влади часів Кучми Віктор Медведчук) отримали право взяти в управління державні пакети акцій ще трьох обленерго. Із приходом нових власників платежі цих обленерго в енергоринок України відразу ж зменшились у 100-200 разів!

Звісно, розрахунки на енергоринку «живими» грішми скотилися до 5-7%. Це був найстрашніший період для української енергетики, під час якого працівники по 10 місяців не бачили зарплати, а співробітники атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом» у білих халатах наприкінці 90-х навіть пікетували Кабінет міністрів. Лише 2014-го року екс-заступник міністра економіки, колишній член НКРЕ Василь Котко назвав речі своїми іменами: «Це була так звана тіньова приватизація – її ініціатором виступали певні бізнес-групи, а не держава. Фактично, це був розпродаж компаній за борги».

В 2001 році розпочався другий етап приватизації – тоді продали пакети акцій ще шести обленерго. Це була прозора приватизація із залученням стратегічного інвестора. Проходила вона на тлі економічного підйому. «У результаті показово чесного продажу акцій держава отримала пристойний виторг. Нові власники забезпечили стовідсоткову поточну оплату електроенергії. Рівень оплати спочатку складав 85% — це стало величезним досягненням. А деякі обленерго платили й 100%. Після дворічної відстрочки, вони сплатили всі борги за попередні роки», — згадує ті часи Василь Котко.

Проте з часом (наприкінці епохи Януковича) стратегічний інвестор – американська AES —  пішла з України, адже їй доводилося працювати в нерівних умовах із тими власниками, які були наближені до влади, а отже, мали небачені преференції, звичайно, щедро оплачуючи послуги державних мужів.

У 2011-2013 роках прокотилася третя хвиля приватизації.  У конкурсах брали участь лише ті підприємства, які вже володіли акціями енергетичних підприємств. У результаті власниками енергетичних компаній, акції яких були продані  в 1-й та 3-й хвилі приватизації, були одні й ті ж самі угруповання. «Це був цільовий розпродаж державного майна. Роль держави зводилася до того, щоб без зайвого шуму майно спрямовувалося в потрібні руки. Робилося все, щоб стратегічний інвестор на цьому етапі не з’явився», — стверджує Василь Котко.  За його даними, жодних інвестицій від приватизації енергетика не отримала. Щоб був ефект від приватизації, держава повинна була створити вигідні регуляторні та законодавчі умови для залучення інвесторів, здійснювати чесну політику стосовно всіх учасників ринку.

Але нічого із цього не зробили, тому енергетика стрімко деградує. Від сильного вітру відразу сотні населених пунктів залишаються без світла, тому що розподільчі мережі давно відпрацювали свій проектний ресурс.

Сьогодні важко прогнозувати наслідки запланованої – останньої – хвилі приватизації обленерго, адже продавати об’єкти під час кризи дуже ризиковано, — у цьому переконана більшість експертів. Про наміри Фонду державного майна й мету оголошеного розпродажу в коментарях «Главкому» розповіли його керівники – голова Фонду Ігор Білоус та його заступник Андрій Гайдуцький.

Яку суму планується залучити цього року від приватизації?

Плануємо залучити до бюджету 17,1 млрд грн, а якщо залучимо більше — будемо щасливі. Давайте реалізуємо спочатку один проект.

Яким чином Фонд планує встановити контроль за продажем акцій обленерго, щоб не сталося так, як це було в середині 90-х і пізніше, коли акції обленерго концентрувалися в одних руках?

Неможливо сьогодні прописати приватизацію під конкретного інвестора чи конкретного покупця, оскільки дуже чітко прописані кваліфікаційні умови – той, хто проходить кваліфікацію, має право взяти участь у приватизації.

Досить ліберальні інвестиційні умови, у деяких обленерго будемо чітко прописувати інвестиції в мережі, а решта – лише питання ціни (за пакет акцій – Главком). Щодо ціни – ми б хотіли досягти ринкових оцінок. Думаю, що конкуренція буде велика.

Ви думаєте, будуть іноземні компанії?

Буде дуже багато українських покупців. Наша мета – разом із вами залучити й іноземних інвесторів

А от із вами вже ведуть перемовини потенційні закордонні інвестори і хто саме?

Вони всі ходять навколо і питають, як це буде відбуватися, що треба, які умови конкурсів. Але імена не можу назвати — це, як правило, досить конфіденційна інформація.

Яким чином Фонд налагодить державний контроль за обленерго після того, як компанії будуть приватизовані?

Ми будемо слідкувати за виконанням інвестиційних зобов’язань протягом п’яти років після дати продажу акцій. Далі – це вже компетенція державного Регулятора – НКРЕКП. До речі, Регулятор має докласти максимум зусиль, щоб реформи в енергетиці відбулися до продажу цих об’єктів, тобто, щоб до того часу був ухвалений закон про реформування енергетики. Тоді ми реалізуємо обленерго за найкращою ціною.

Найбільш успішним прикладом приватизації енергетики наприкінці 70-х стала Велика Британія. За 15 років бюджет цієї країни залучив $97 млрд. Цікаво, що участь у приватизації взяло населення: акції їм продавали за один пенс — з 1971 року це одна сота фунта стерлінгів. А чи можливо це в Україні?

 Різниця в тому, що у Великій Британії, Польщі більш розвинутий фондовий ринок. І до участі у фондовому ринку вони залучають великі маси простих людей. У нас же, оскільки фондовий  ринок не розвинутий, ми цього зробити не можемо. Тому в нас така модель – залучати лише  інституційних інвесторів.

кі перспективи щодо приватизації обленерго?

Cподіваюся, що обленерго ми продамо швидше, ніж Одеський припортовий завод. Перше – тому що є великий ринок приватних обленерго і ми бачимо, що вони більш ефективні, ніж державні. Друге – ми бачимо, що міноритарні акціонери не дуже зацікавлені у викупі мажоритарних — на сьогодні ми не бачимо таких пропозицій. Третє – із упровадженням заохочувального тарифу, впевнені, інвестиційний інтерес до обленерго має суттєво зрости. Це високо маржинальний бізнес.  Якщо сьогодні, на жаль, EBITDA, тобто, дохід за вирахуванням податків, лише 5-10%, то в Європі — від 20 до 25%.

А яким чином Фонд буде контролювати, щоб акції обленерго не концентрувалися в одних руках?

Найкраще контролювати через мотивацію – ми маємо створити такі умови, щоб для участі в аукціоні можна було залучити найбільше інвесторів, у тому числі іноземних. Ми впевнені, що іноземці можуть набагато більше заплатити за обленерго. Тому, умовно кажучи,  за держпакет акцій обленерго західно-українського регіону — $20-40 млн.  Східні обленерго будуть дорожчими – там може бути $100-150 млн.

Тому що в східних обленерго більше споживачів?

Більше споживачів, більша база. Зараз всю цю базу – конкурсні умови, вартість пакету нам має підготувати компанія Deloitte, відібрана USAID для участі в підготовці об’єктів енергетики до приватизації. У київському офісі Deloitte зараз працює американська команда енергетиків, які 20 років займаються енергетичною приватизацією в різних країнах світу, в тому числі у Східній Європі (Польща), Азії (В`єтнам, Бангладеш) і в Африці.  У них великий досвід.

Поганий досвід  в Україні набула американська компанія AES, яка 2001-го року приватизувала «Рівнеобленерго» і «Київобленерго». Американці пішли з України. Чи вплине це на приватизацію?

Наше завдання – змінити умови. Потрібно запровадити заохочувальний тариф, збільшити дохідність у 2-3 рази.

Наші мережі зношені, в них не інвестували стільки, скільки потрібно.

Тому й ціна обленерго не буде високою порівняно з ОПЗ, який був капітально відремонтований, у 2 рази збільшені промислові площі. А в обленерго був дуже низький рівень інвестування.

Чи є дані, скільки потрібно вкласти коштів у реабілітацію обленерго,  що будуть приватизуватися?

Ми не фахівці ринку енергетики. У нас є ключовий радник – компанія Deloitte. Із цією компанією вже підписаний договір. Deloitte зможе взяти на субпідряд радника з юридичних питань – Baker & McKenzie, із податкових питань – якусь іншу компанію. Тобто там буде пул радників —  приблизно так само, як і щодо ОПЗ.

Тобто,  вони проаналізують і технічний стан мереж обленерго?

Так, розроблять дорожню карту, як краще підготувати об’єкт  до приватизації.   Щодо технічних норм, технічного стану обленерго – уся ця інформація є на підприємстві,  Deloitte зробить відповідний запит, потім все проаналізує і видасть звіт.

Скільки часу відведено Deloitte, щоб був зроблений такий аналіз?

Ми очікуємо, що перші аукціони буде оголошено в серпні або у вересні, останні – у грудні.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=13039

Добавил: Дата: Май 31 2016. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes