Полтава: між пам’ятником і спортмайданчиком

У Полтаві та Кременчуці вводять світову практику, коли звичайні громадяни пропонують владі виділити гроші на ті соціальні проекти, які самі мешканці вважають найпотрібнішими

Звідки воно взялося?

Бюджет участі — це право мешканців витрачати частку загального бюджету на ті проекти, які сама громада вважає найважливішими. Наприклад, це може бути пам’ятник, спортивний чи дитячий майданчик, встановлення лав та урн, підсвітки споруд, проведення фестивалів і конкурсів і таке інше. Варто зазначити, що бюджет участі обов’язково розрахований на реалізацію в межах року, а конкурс на нові проекти оголошується щороку.

(Інші назви явища— громадський бюджет або перекладні варіанти від слова participatio (участь — лат.): партиципаційний, партиципаторний, партисипаторний).

Придумали бюджет участі бразильці у 90-х. На загальних неформальних зустрічах громадяни міста Порту-Алегрі вирішували, що більш потрібно тому чи іншому мікрорайону: садочок, зона відпочинку, танцювальний клуб і т.і. Ідея згодом перебралася на інші континенти. Різні громади різних країн модифікують її під свої потреби.

Для України найбільш цікавий досвід сусідньої Польщі, де з 2011 року міста почали впроваджувати партиципаційні бюджети. Фінансування для них у цій країні становить від 0,002% до 3,4% від загального бюджету населеного пункту (це від 266 тис. до 400 млн. грн. за нинішнім курсом злотого до гривні).

Більше року бюджети участі впроваджуються в українських містах. Звичайно, про сотні мільйонів гривень у нас не йдеться. Так, міста-першопрохідці виділили такі перші суми на це: Чернігів — 4,8 млн., Черкаси — 5 млн., Івано-Франківськ та Луцьк — по 500 тис. грн.

Гроші — в маси

Про перший етап впровадження бюджетного ноу-хау в Полтаві інтернет-видання «Полтавщина» вже повідомляло. Якщо коротко, то проекти обласного центру стосуються благоустрою громадського простору, ремонту вулиць, велоінфраструктури, дитячих/спортивних майданчиків, проведення фестивалів, конкурсів, вирішення соціально значущих питань. Подібна тематика й у Кременчуці, де теж вирішили запровадити партиципаторне бюджетування.

У Полтаві збір пропозицій уже закінчився. Отже, кожний житель міг написати проект бюджету участі для свого мікрорайону, скласти кошторис для його реалізації та знайти 15 підписів підтримки за нього. І — відправити заповнену анкету до робочої групи у міськвиконком. Цьогоріч полтавці подали 36 малих і 22 великих проекти. За останніми даними прес-служби Полтавської міської ради, загалом 49 із них уже отримали позитивну експертну оцінку. Тобто — будуть допущені до голосування за них восени. Детальніше за розвитком подій можна слідкувати на сайті Полтавської міськради.

Що стосується коштів, то математика виходить нескладною: оскільки у міський програмі бюджету участі прописаний лише певний відсоток (0,1%) і сам підхід до розподілу коштів між проектами. Так, якщо Полтава отримає у 2016 році заплановані 1 млрд 861 млн. грн. Доходів, то на ці потреби піде близько 1,8 млн. Тож, за попередніми підрахунками, у підсумку від 2-х до 4-х «великих» проекти і 11-12 «маленьких» зможуть отримати фінансування і подальшу реалізацію (співвідношення «великих» проектів до «малих» — 40% до 60%, вартість «великих» — у межах 100-500 тис, маленьких — до 100 тис грн відповідно. Начальник прес-служби Полтавської міської ради Юлія Палієнко уточнює:

— Загальна сума, передбачена на всі проекти-переможці, становить не менше 0,1% від міського бюджету. Абсолютна ж цифра буде коригуватися при затвердженні основного фінансового документа міста на 2017 рік.

Іншим шляхом пішов Кременчук, де серед людей нововведення рекламують як «бюджет небайдужості». Згідно із програмою про громадський бюджет влада щорічно виділятиме «небайдужим» фіксовану суму, а не відсоток від виконаного бюджету міста. Так, у 2016-му це 1,1 млн., у 2017-му — 3 млн., у 2018-му — 4 млн., в 2019-2020 роках — по 5 млн. грн.

Влада — до громади

Головний натхненник проекту бюджету участі в Полтаві — секретар міської ради Оксана Деркач. За її словами, досвід інших міст демонструє: залучення жителів до розподілу бюджетних коштів не лише підвищує рівень громадської свідомості, але й рівень довіри до влади.

— Сьогодні у багатьох громадян, громадських і творчих об’єднань є безліч чудових ідей, реалізація яких принесе користь і задоволення всій громаді міста. Програма бюджету участі — одна з можливостей для них не просто бути почутими, але й фактично зобов’язати міську владу втілити ці ідеї в життя, — підкреслила Оксана Деркач. — Адже все, що потрібно від громадян, — проект. Звісно, не всі вміють і розуміють, як писати, як розрахувати. Саме для цього ми активно долучаємо депутатів, щоб вони працювали з громадянами. Для цього працюємо зі структурними підрозділами виконкому, які консультують, створили експертну групу. Врешті, це чудовий спосіб громадянам об’єднатися: у когось є задуми, а у когось — практичні знання. Але все ж найголовнішим лишається те, що ідеї — від громади, а переможців обирають самі громадяни. Міська влада ж бере на себе фактичне виконання.

budget-uchasti-poltava-2016-0

Голова робочої групи з впровадження бюджету участі, перший заступник міського голови Кременчука Володимир Пелипенко із своєю полтавською колегою солідарний. Але говорити про конкретні проекти у місті на Дніпрі поки що зарано, тому що подача пропозицій від громадян там стартує лише 20 вересня.

Кому повезе?

Наскільки потрібні проекти партиципаторного бюджету самим мешканцям? Наприклад, у наших колег з кременчуцького видання «Телеграфъ» під новинами на цю тему можна прочитати такі коментарі:

«Где кричащие активисты про стакан, лучше туда деньги, лучше сюда деньги — вот вам в руки „флаг“, вперед — реализуйте свои проекты на благо города, а то только тут звиздеть языком, кто-нибудь из звездящих подаст свой проект?»

«Я очень жду 20 сентября. Хочется и площадку, и помойку спрятать».

— Кременчужани на даний момент провели тільки перші громадські слухання у кожному із 11 секторів, на які було поділене місто. У вересні будуть другі, після яких, власне, і почнеться відлік часу для подання проектів небайдужими городянами, — розповідає активіст Євген Перевезенцев, який у вільний від основної роботи час допомагає владі Кременчука втілювати програму у життя.

Що стосується Полтави, то наші небайдужі конкурсанти у переважній більшості вже визначилися, чого бракує Полтаві, — різноманітних зон відпочинку. Наприклад, мешканка Половок Валентина Корніяш написала два проекти, які стосуються облаштування паркових зон у її рідному мікрорайоні:

— Гришкин та Пушкарівський ліси сьогодні знаходяться у занедбаному стані. Їх не лише потрібно очистити від сміття, а й облаштувати там елементарні умови для відпочинку. Наприклад, Пушкарівський ліс я пропоную зонувати, аби всі бажаючі знайшли собі місце для душі. Щоб там був сектор для сімейного відпочинку, дитячий майданчик, окремо — барбекю-зона, окремо — майданчик для вигулу і тренування собак. І обов’язково — доріжки для велосипедистів, а також достатня кількість сміттєвих баків, лав, ліхтарів. В ідеалі все це має охоронятися поліцейськими та мати огорожу. Щодо останньої — не знаю, а так проект видається мені перспективним, тому що у нас в мікрорайоні поки що немає доглянутих зон відпочинку на природі. Але особисто в мене є стимул — двоє дітей і дві онучки, для яких у першу чергу мені й хочеться благоустроїти Половки. Проте — якщо все вийде із тим же Пушкарівським лісом, ним гулятимуть також мешканці сусідніх мікрорайонів.

Інша учасниця Валентина Корніяш — з передмістя Полтави. Вона голова селищного комітету Колійного (колишнє Вороніна) і теж переймається відсутністю зони відпочинку у районі:

— Від імені мешканців Вороніна розробила невеличкий проект — алею для прогулянок вздовж озера Старе русло. На жаль, там все у заростях, чагарниках. Якщо сміття ми з активістами прибираємо і за постійних мешканців, і за власників дач поруч, то із такою задачею нам не впоратися. Крім того, хочеться там же встановити лави і ліхтарі — вийде чудове місце для прогулянок людей будь-якого віку. Ще хочеться розчистити водойми, у нас є ще два Циганських озера. Але то завеликий у фінансовому плані проект, проект на майбутнє.

Опозиційний до «правлячої коаліції» у міській раді депутат Полтавської міської ради Денис Поліщук має пропозицію створити дитячий майданчик «Лелека» на Леваді по вул. Головка, 16.

— Загалом ми із друзями внесли 10 різних проектів по бюджету участі. Переважна більшість — щодо дитячих майданчиків. Зараз маємо «політичне міжсезоння», а такі речі у нас зазвичай для людей робляться перед виборами і за кошти меценатів. А потрібно — по мірі необхідності і за кошти бюджету. Тим більше, що останнім часом в Полтаві побільшало малечі. Окрім дитячого майданчику також хочу, аби на Головка з’явилися різноманітні спортивні снаряди, лави із столиками.

Також депутат впевнений: якщо пропозиції в рамках бюджету участі знайдуть своє реальне втілення, відсоток для нього збільшать. Тому що проект вигідний владі — дає змогу пропіарититися на ньому. Але також і громаді — тому що дозволить втілити у життя конкретні «соціальні забаганки» небайдужих городян.

Можливі «баги» бюджету участі

Підприємець, блогер і учасник проекту інтернет-видання «Полтавщина» Борис Лозовський може собі дозволити подивитися на програму бюджету участі збоку. Крім того, він налаштований скептично:

— Якщо хтось зможе вибити гроші з бюджету на конкретні «добрі справи» — це потрібно робити. Але думаю, що рівень поданих пропозицій дуже низький. Я б «зайві» кошти міського бюджету вкладав в різноманітні освітні проекти, про які в даному контексті не йдеться. А освічений народ і без подібної програми облаштує свій навколишній світ належним чином. Взагалі громада повинна впливати на розподілення не частини бюджету, а всього бюджету міста. Саме для цього і обирали депутатів.

Депутат-опозиціонер у Полтавській міськраді Юліан Матвійчук розповідає: за програму бюджету участі недарма голосував увесь склад міськради. Тому що вона реально дозволить вирішити деякі проблеми міста — якщо буде реалізована. Але для такого міста, як Полтава, десята частина відсотку від річного бюджету на подібне — замало.

— 0,1% — схоже на подачку, звичайно. Але у нинішній політичний ситуації у міській раді — і на тому спасибі. Головне, аби пропозиції в рамках бюджету участі стали реальністю. Крім того, подібні проекти покращать імідж Полтави, як можна бути проти цього? Але бюджет участі — це лише міська програма, не підкріплена більше ніякою законодавчою базою. По суті, це суспільний договір між владою і городянами, у результаті невиконання якого проти чиновників ніяких санкцій не буде.

Інші можливі проблеми впровадження бюджетів участі «видно» із Києва. Наприклад, аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом» Світлана Чернецька розповідає таке:

— Частіше за все українські міста обирають польський досвід у впровадженні бюджетів участі. І, відповідно, наступають на ті самі граблі, що й поляки. Наприклад, одна із проблем — забезпечення рівного доступу всіх верств населення до голосування, яке зазвичай електронне. Ясно, що люди похилого віку будуть менш активні. Крім того, чи не буде накручувань за окремі пропозиції з боку ботів? Чи не буде влада кимось чином допомагати просувати «більш зручні» для себе проекти? І це далеко не всі запитання та виклики при впровадженні бюджетів участі.

Як би там не було, на даний момент спеціальна робоча група у міськвиконкомі Полтави допомагає 49-ти конкурсантам-фіналістам вдосконалити свої пропозиції, аби винести їх на голосування у жовтні.

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=14958

Добавил: Дата: Авг 28 2016. Рубрика: Города smart. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
Загрузка...

Комментарии недоступны




Загрузка...






Карта сайта
Войти | Дизайн от Gabfire themes