Порошенко міцно взявся за судову систему

Реформа судової системи України не стоїть на місці. Не встигли законотворці підготувати законопроект про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя, який ще досі не прийняли в парламенті, як в Адміністрації Президента взялися за Закон України «Про судоустрій і статус суддів», якому 7.07.2016 р. має виповнитися 6 років.

27.05.2016 р. в Адміністрації Президента на засіданні Ради з питань судової реформи під головуванням Президента України Петра Порошенка було представлено проект нового закону «Про судоустрій та статус суддів» (далі – законопроект). Проаналізуємо його норми та вияснимо, що чекає суддів після прийняття такого закону.

Утворення та ліквідація судів

Ст. 19 законопроекту передбачено новий порядок створення та ліквідації судів в Україні. Так, планується, що суд утворюватиметься і ліквідовуватиметься законом, проект якого вноситиме в парламент Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Нагадаємо, що саме законопроектом змін в Конституцію України в частині правосуддя передбачено перейменування Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя.

Сьогодні ж суди загальної юрисдикції утворюються, у тому числі шляхом реорганізації, та ліквідовуються Президентом України на підставі пропозиції Державної судової адміністрації України.

Законопроектом також передбачено, що кількість суддів у суді визначатиме ДСА за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Максимальна кількість суддів у Верховному Суді України встановлюватиметься законом.

Суддя

Суддею тепер зможе стати громадянин України, не молодший тридцяти років та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Для визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями проводитиметься кваліфікаційне оцінювання. Критеріями кваліфоцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність. Етапи кваліфоцінювання: 1. складення іспиту; 2.  дослідження досьє та проведення співбесіди.

Ст. 89 законопроекту передбачено, що суддя зобов’язаний проходити підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки.

Адмінпосади

Законопроект передбачає зміни в порядку призначення суддів на посади голів судів та їхніх заступників. Так, голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначатимуться на посади Вищою радою правосуддя з числа суддів, кандидатури яких запропоновані зборами суддів відповідного суду. Відзначимо, що на сьогодні суддів на адмінпосади у зазначених судах обирають зборами суддів відповідних судів.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначатимуться на посади строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку визначеному законом. Сьогодні ж цей строк становить два роки.

В той же час порядок обрання голови Верховного Суду України та його заступників залишається незмінним – за рішенням Пленуму Верховного Суду України у порядку, встановленому Законом «Про судоустрій і статус суддів».

Триланкова система

Законопроектом передбачається, що в Україні працюватиме триланкова судова система: перша інстанція, апеляція, касація. Так, планується ліквідація вищих спеціалізованих судів, які існують сьогодні. Касаційною інстанцією буде Верховний Суд України. Такі зміни передбачені в ст. 17 законопроекту.

Що стосується Верховного Суду України, то він залишиться найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечуватиме сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Проте склад та структура Верховного Суду будуть змінені. Так, ВСУ складатиметься з 200 суддів. У складі Верховного Суду діятимуть:

  • Велика Палата ВСУ;
  • Касаційний адміністративний «підрозділ»;
  • Касаційний господарський «підрозділ»;
  • Касаційний кримінальний «підрозділ»;
  • Касаційний цивільний «підрозділ».

Щодо самої назви «підрозділ» законотворці ще думають, вона не є остаточною. До складу кожного касаційного підрозділу входитимуть судді відповідної спеціалізації. Також у кожному касаційному підрозділі будуть створені судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

В той же час планується введення спеціалізації суддів в рамках кожного підрозділу. Останні будуть поділені на палати, які в свою чергу ділитимуться на колегії.

Справи розглядатимуть: Велика Палата, палати відповідних касаційних підрозділів та колегії відповідних палат касаційних підрозділів.

Також пропонується змінити вимоги до суддів ВСУ. Так, законопроектом передбачено, що суддею ВСУ зможе стати особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфоцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у ВСУ, а також відповідає одній з таких вимог:

  • має стаж роботи на посаді судді не менше ніж 10 років;
  • має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 10 років;
  • має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення як мінімум 10 років;
  • має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених п. 1-3 цієї частини, щонайменше 10 років.

Верховний Суд очолюватиме голова ВСУ, а касаційні підрозділи – голови відповідних касаційних підрозділів. Планується, що на ВСУ будуть покладені повноваження касаційного інстанції та уніфікації судової практики.

Велика Палата ВСУ діятиме як суд касаційної інстанції з метою уніфікації судової практики. Касаційні підрозділи будуть виключно касаційною інстанцію за аналогією, як сьогодні діють Вищі спеціалізовані суди. До Великої Палати ВСУ входитиме 21 суддя: голова ВСУ за посадою та по 5 суддів від кожного касаційного підрозділу, які обиратимуться на зборах суддів відповідних касаційних підрозділів ВСУ. Суддя ВСУ, обраний до Великої Палати ВСУ, здійснюватиме повноваження судді Великої Палати ВСУ протягом трьох років (крім голови ВСУ), але не більше трьох років поспіль.

ВСУ очолюватиме голова ВСУ, а відповідні касаційні підрозділи очолюватимуть голови таких підрозділів. Голова ВСУ обиратиметься таємним голосуванням на Пленумі ВСУ з числа суддів ВСУ строком на чотири роки без права бути переобраним. Звільнятиме голову ВСУ з посади також Пленум ВСУ.

В той же час голову відповідного касаційного підрозділу ВСУ обиратимуть таємним голосуванням на зборах суддів такого підрозділу з числа суддів цього суду строком на чотири роки, але не більше двох строків поспіль.

Варто звернути увагу, що склад нового ВСУ (як і вищих спеціалізованих судів) формуватиметься за спеціальною процедурою на конкурсних засадах. Особа, яка відповідає вимогам  до кандидатів на посаду судді ВСУ, має пройти кваліфоцінювання і таким чином підтвердити здатність здійснювати правосуддя у ВСУ. Після цього для участі в конкурсі на  посаду судді ВСУ необхідно подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідні документи, передбачені ст. 81 законопроекту. Далі ВККС приймає рішення про рекомендацію кандидата на посаду судді ВСУ та направляє таку рекомендацію у Вищу раду правосуддя, яка в свою чергу розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення особи на посаду судді ВСУ.

Голова ВСУ Я. Романюк збентежений таким підходом до формування нового ВСУ. В першу чергу він занепокоєний тим, куди подінуться ті судді, які залишаться безробітними після такої судової реформи. З іншого боку він звернув увагу на шалену кількість касаційних скарг, стосовно яких необхідно буде забезпечити належний розгляд.

Варто відзначити, що не так давно Я. Романюк ще виступав за ліквідацію всіх вищих судів та визначення ВСУ касаційною інстанцією. Тоді його не бентежило, куди подіти суддів вищих судів, які втратять свою роботу. А от за суддів свого суду він хвилюється. На думку Я. Романюка, новий ВСУ необхідно сформувати за результатами кваліфікаційного оцінювання сьогоднішніх суддів вищих судів та ВСУ, а не на конкурсних засадах. Також він вважає, що у перехідних положеннях законопроекту варто передбачити право на відставку та належне пенсійне забезпечення тих суддів, які не виявлять бажання працювати в новому ВСУ.

О. Філатов погодився з тим, що необхідно передбачити право на відставку суддів, які не бажають працювати в новому ВСУ, щоб вони не відчували несправедливості по відношенню до них.

Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко підтримала Я. Романюка в тому, що новий ВСУ має формуватися за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів, а не через відкритий конкурс. У той же час старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Василь Кисіль заявив, що не розуміє, в чому проблема відкритого конкурсного підходу до формування нового ВСУ та чому судді його не сприймають. Проте думки суддів можна легко зрозуміти. Оцінювання – це перевірка чинних суддів на їх відповідність посаді і відсіювання тих, хто не відповідає. Відкритий конкурс – це добір на суддівські посади в ВСУ на загальних засадах, в якому суддям конкуренцію складуть ще й адвокати та професура.

У той же час Б. Львов звернув увагу на те, що в ході добору якість судових рішень можна буде перевірити лише у суддів. Адвокатів та професуру за даним критерієм не можна перевірити.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук заявив, що законопроектом фактично передбачена ліквідація ВСУ. При цьому він звернув увагу на рішення ЄСПЛ по справі «Андраш Бака проти Угорщини».

Мова йде про наступне. 22.06.2009 р., після 17-и років роботи суддею ЄСПЛ і року на посаді судді Апеляційного суду Бухареста, заявник був обраний парламентом Угорщини головою Верховного Суду цієї країни на 6-річний термін (до 22.06.2015 р.). У квітні 2010 року в Угорщині була прийнята програма конституційної реформи. Бака, який очолював у той час Верховний Суд і Національну судову раду, у лютому-листопаді 2011 р. висловив свою критичну точку зору на реформи, які стосуються судової влади.

Конституцією Угорщини від 25.04.2011 р. встановлювалося, що найвищим судом країни буде Курія (історичне угорське найменування Верховного Суду). Курія мала мати ті ж функції, що й Верховний Суд, зміна стосувалася лише назви. Однак, 28.11.2011 р. були прийняті нові законодавчі акти, відповідно до яких повноваження голови ВС закінчилися 1.01.2012 р.

За новими правилами до кандидатів на пост голови Курії ставилась вимога щодо стажу роботи суддею в Угорщині, принаймні, протягом п’яти років. При цьому стаж роботи суддею у міжнародному суді не враховувався, у зв’язку з чим Бака не міг претендувати на посаду голови Курії.

Бака звернувся до ЄСПЛ у березні 2012 року. ЄСПЛ, розглянувши скаргу, визнав у рішенні від 27.05.2014 р. порушення п. 1 ст. 6 і ст. 10 Конвенції. Таким чином ЄСПЛ визнав часткове порушення прав Баки по справі про дострокове припинення його повноважень голови Верховного Суду  Угорщини.

Зважаючи на вказане рішення ЄСПЛ, М. Оніщук вважає, що треба подумати над уточненням формування нового складу ВСУ. На його думку, підстав для звільнення чинних суддів ВСУ немає, оскільки ВСУ не ліквідовується. Тому діючі судді ВСУ мають залишатися на посаді за умов проходження кваліфоцінювання, а вакантні посади, які з’являться після створення нового ВСУ, мають бути заповнені на підставі конкурсу.

О.Філатов вважає, що рішення ЄСПЛ по справі «Андраш Бака проти Угорщини» не стосується суті обговорення, оскільки в ньому йдеться про політичні мотиви та політичне підґрунтя реформування судової системи Угорщини.  В той же час він звернув увагу на те, що ВСУ очікує реорганізація при якій звільнення суддів законне.

Вищі суди

Ст. 17  проекту нового закону «Про судоустрій і статус суддів» говорить, що систему судоустрою складають: 1. місцеві суди; 2. апеляційні суди; 3. Верховний Суд (який являється найвищим органом у системі судоустрою України). При цьому глава 4 законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» називається «Вищі спеціалізовані суди» та передбачає існування двох вищих спеціалізованих судів України: Вищий патентний суд та Вищий антикорупційний суд. Ці вищі спеціалізовані суди будуть діяти як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій спорів. Тобто в триланковій судовій системі існуватимуть вищі спеціалізовані суди, які згідно ст. 32 законопроекту:

  1. здійснюватимуть правосуддя як суди першої інстанції у справах, визначених процесуальним законом;
  2. аналізуватимуть судову статистику, вивчатимуть та узагальнюватимуть судову практику, інформуватимуть про результати узагальнення судової практики Верховний Суд.
  3. Здійснюватимуть інші повноваження, передбачені законом.

Якщо проаналізувати повноваження судів першої та апеляційної інстанції та порівняти їх з повноваженнями вищих спеціалізованих судів, то фактично останнім надають гібридні повноваження судів першої та апеляційної інстанцій.

В той же час голова Вищого господарського суду України Богдан Львов підняв питання, чому суд, який фактично є судом першої інстанції названо «вищим». Адже це можна інтерпретувати як створення якогось надзвичайного суду, що заборонено Конституцією.

В той же час незрозуміло, чому на сьогодні виникла необхідність створити саме Вищий патентний та Вищий антикорупційний суди. Адже таких категорій справ на сьогодні не так багато. Можливо, це спроба показати перед Заходом, що в нашій державі все ж планують боротися з корупцією та захищати інтелектуальну власність. Хоча на практиці повна бездіяльність в цих сферах.

Ще одне питання стосовно створення двох нових вищих спеціалізованих судів – чому саме в цих категоріях справ буде лише дві інстанції. Зрозуміло, що наявність трьох інстанцій не гарантує прийняття справедливого рішення, однак обмеження осіб в можливості оскарження судового рішення все ж незрозуміла і нічим фактично не обґрунтована.

Заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов вважає, що, наприклад, спорів з інтелектуальної власності в державі на сьогодні не так багато. До того ж і фахівців, які якісно зможуть розглянути такі категорії справ, також мало. Він вважає, що Верховний Суд на вершині судової вертикалі зможе якісно перевірити дотримання норм матеріального та процесуального права при розгляді спорів з інтелектуальної власності, а також висловив  ідею, що в даному випадку апеляційною інстанцією може виступити відповідний підрозділ ВСУ, а касаційною інстанцією — Велика Палата ВСУ.

На думку голови Вищого адміністративного суду України Олександра Нечитайла, доцільно в законопроекті також передбачити можливість створення в майбутньому й інших вищих спеціалізованих судів, якщо виникне така необхідність, а не обмежуватися лише двома вищими судами. Можливо, настане час, коли виникне необхідність створення, наприклад,  Вищого податкового суду, — припустив О. Нечитайло.

Ст. 33 законопроекту передбачає вимоги до особи, яка може бути суддею Вищого патентного суду. Така особа, зокрема, повинна відповідати одній з таких вимог:

  1. стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;
  2. досвід професійної діяльності представника у справах з інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п’ять років;
  3. має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п’ять років;
  4. має сукупний стаж (досвід роботи) (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3, щонайменше п’ять років.

В той же час вимог до особи, яка може бути суддею Вищого антикорупційного суду на разі немає.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк вважає, що на сьогодні відсутня необхідність створення нових вищих спеціалізованих судів. На його думку, наприклад, доступ до Вищого антикорупційного суду, який буде один на всю Україну буде обмежений, оскільки особам з регіонів України буде непросто до нього звернутися. В той же час О. Філатов відзначив, що Вищий антикорупційний суд може розглядати справи, наприклад, лише щодо корупційних діянь вищих посадових осіб. Всі інші справи зможуть розглядатися, наприклад, в загальних судах, доступ до яких в регіонах забезпечено.

Захмарні зарплати суддям  

Згідно законопроекту заробітки суддів значно зростуть. Так, суддівська винагорода складатиметься з посадового окладу та доплат за:

—          вислугу років,

—          перебування на адміністративній посаді у суді;

—          науковий ступінь;

—          роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базові розміри посадових окладів будуть наступними:

—          30 мінімальних заробітних плат – судді місцевого суду;

—          50  мінімальних заробітних плат – судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду;

—          75 мінімальних заробітних плат – судді Верховного Суду.

До базового розміру посадового окладу додатково застосовуватимуться такі регіональні коефіцієнти:

—          1,2 – якщо суддя здійснює правосуддя у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 100 тис. осіб;

—          1,3 — якщо суддя здійснює правосуддя у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 500 тис. осіб;

—          1,35 — якщо суддя здійснює правосуддя у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 1 млн. осіб;

Суддям виплачуватиметься щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років – 15%; більше 5 років – 20%; більше 10 років – 30%; більше 15 років – 40%; більше 20 років – 60%; більше 25 років – 60%; більше 30 років – 70%; більше 35 років – 80% посадового окладу.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму ВСУ, секретаря Великої Палати ВСУ, виплачуватиметься щомісячна доплата у розмірі 5% посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10% посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям також виплачуватиметься щомісячна доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Цілком таємно», – 10% посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Таємно» — 5% посадового окладу судді відповідного суду.

Суддя, який не здійснюватиме правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не матиме права на отримання доплат до посадового окладу.

Антикорупційні запобіжники

Законопроектом передбачаються антикорупційні запобіжники для суддів. Ст. 59 передбачає моніторинг способу життя судді. Так, з метою встановлення відповідності рівня життя судді наявному у нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам, проводиться моніторинг способу життя судді, який може бути проведений на вимогу ВККС, Вищої ради правосуддя та в ін. випадках, визначених законом. Результати моніторингу способу життя судді можуть також використовуватися для оцінки дотримання суддею правил суддівської етики та включаються в суддівське досьє.

Щорічно суддя зобов’язаний буде подавати:

—          Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

—          Декларацію родинних зв’язків.

—          Декларацію доброчесності судді.

Громадська рада доброчесності

З метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфоцінювання, законопроектом передбачається створення Громадської ради доброчесності. Остання складатиметься з 20 членів. Членами Громадської ради доброчесності зможуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

Громадська рада доброчесності здійснюватиме діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входитимуть п’ять членів ради.

До компетенції Громадської ради доброчесності віднесуть наступні повноваження:

—          Збір, перевірка та аналіз інформації щодо судді (кандидата на посаду судді);

—          Надання ВККС інформації щодо судді (кандидата на посаду судді);

—           Надання, за наявності відповідних підстав, ВККС висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додадуть до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;

—          Делегування уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС щодо кваліфоцінювання судді (кандидата на посаду судді);

—          Має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

Члени представників Громадської ради доброчесності призначатимуться зборами представників громадських об’єднань строком на два роки і можуть бути призначені повторно. Збори представників громадських об’єднань скликатимуться головою ВККС. У зборах представників громадських об’єднань зможуть прийняти участь громадські організації або громадські спілки, які протягом щонайменше двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, в тому числі реалізують проекти у цих сферах.

ВККС, ВРЮ, ДСА

Варто відзначити, що, згідно законопроекту, ВККС буде здійснювати добір суддівського корпусу, а всіма дисциплінарними процедурами проти суддів та питаннями притягнення служителів Феміди до дисциплінарної відповідальності займатиметься Вища рада правосуддя.

Так, дисциплінарне провадження щодо судді здійснюватимуть дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) мають адвокат, Генеральний прокурор або його заступник, Уповноважений  Верховної Ради України з прав людини, голова суду, член Ради суддів України, член ВККС, член Вищої ради правосуддя.

Державна судова адміністрація України, згідно законопроекту буде підзвітна Вищій раді правосуддя. На сьогодні ДСА підзвітна з’їзду суддів України, а у період між з’їздами суддів — Раді суддів України.

Голова ДСА призначається на посаду і звільняється з посади Вищою радою правосуддя (сьогодні це повноваження у Ради суддів України). Призначення голови ДСА відбуватиметься на конкурсній основі.

Строки прийняття

Президент підкреслив, що докладе максимум зусиль задля ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя. Глава держави пропонує, щоб судова реформа була проголосована вже 2.06.2016 р. на засіданні парламенту.

У той же час, за словами О. Філатова, у понеділок (30.05.2016 р.), планується подати до парламенту проект нового закону «Про судоустрій і статус суддів».

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=13171

Добавил: Дата: Июн 4 2016. Рубрика: Госстрой. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes