Порошенко у Вашингтоні: чому ТАК зустрічали українського президента

Дві хвилини щастя і фотка на пам’ять – підсумок зустрічі Петра Порошенка та Дональда Трампа. Але це не означає, що в цілому візит до США був безперспективним. Чому так склалося?

Порошенко Трамп

Передумови

Дональд Трамп не був єдиним кандидатом у президенти, чия кампанія була посилена чиновниками колишних країн з радянського блоку.

Відомо, що українські урядовці намагалися допомогти Хіларі Клінтон та відверто працювали проти Трампа-кандидата, публічно ставлячи під сумнів його придатність до роботи в Овальному кабінеті. Саме українські урядовці, депутати та лобісти розповсюджували документи, які вказували на головного «корупційного» помічника Трампа, і пропонували розслідувати це питання лише після виборів. Заодно допомагаючи союзникам Клінтон добувати “пошкоджену інформацію” про Трампа та його радників.

Українсько-американський лоббіст, який консультував Демократичний національний комітет, зустрічалася з вищими посадовими особами в посольстві України у Вашингтоні, намагаючись виявити зв’язки між Трампом, його помічником Полом Манафортом та Росією.

Олександра Чалупа

Олександра Чалупа (зліва)

Українські зусилля вплинули на перебіг президентської компанії та змусили Манафорта відмовитися від посади та зробити заяву про те, що кампанія Трампа була глибоко пов’язана з противником України – Росією. Хоча насправді виявлені зв’язки були менш значимими, ніж пряме втручання росіян у передвиборчий процес Штатів.

За словами американських спецслужб, зусилля Росії були ініційовані особисто російським президентом Володимиром Путіним, із залучаюченням військових та іноземних спецслужб країни. Як повідомлялося, минулого тижня вони повідомили Трампа про те, що російські працівники можуть мати компромат на американського президента. На засіданні у Сенаті минулого тижня про злом серверу Демократичної партії говорив директор національної розвідки Джеймс Клеппер.

Все це свідчить про зниження впливовості України та українських лоббістів. Деякі спостерігачі припускають, що нестримна корупція, олігархічний фракціонізм та економічна війна, від якої страждають українці, – не кажучи вже про війну з Росією, – все це фактори, які грають на пониження ставок, особливо в контексті інтервенції на вибори іншої країни. Але адміністрація президента Петра Порошенка разом з посольством у Вашингтоні наполягають на тому, що Україна залишалася нейтральною у перегонах 2016 року. Проте втручання України на боці суперника Трампа напружує міждержавні відносини. Згідно дипломатичного протоколу, уряди утримуються від участі у виборах інших країн.

Втручання Росії у виборчий процес Штатів викликало обурення американського політичного класу. Розвідка США зробила виключений з практики хід, коли оприлюднила свої висновки з цього питання, і президент Барак Обама здійснив кілька заходів для офіційної відповіді, а члени Конгресу продовжили наполягати на додаткових розслідуваннях про хакерство та більш жорстку лінію проти Росії, яка вже розглядається У Вашингтоні в ролі провідного суперника Америки.

З іншого боку, Україна традиційно користується міцними стосунками з американськими адміністраціями. Вітчизняні чиновники турбувалися, що все може змінитися під час президентства Трампа, чия команда мала  приватні зв’язки з російськими спецслужистами та одночасно були амбівалентні до режиму Порошенка.

Порошенко бореться за зміну цієї динаміки, нещодавно підписавши договір на суму 50 000 доларів за місяць з лобістами для організації зустрічі з урядовцями США. Мотивація – “зміцнення американсько-українських відносин”.

Між поганим та гіршим

«Схоже, Україна вибирає між поганим до гіршим», – каже Девід О. Меркель, старший науковий співробітник Атлантичної ради, який відповідав за стосунки США з Росією та Україною під час роботи у Державному департаменті та Раді національної безпеки Джорджа Буша.

Меркель, який був спостерігачем на виборах в Україні 1994 року, зазначає, що україно-російське протистояння на американських президентських перегонах 2016 року – іронія, оскільки самі вибори президента в Україні 2014 року розглядалися Вашингтоном як прояв проксі-війни між США та Росією.

Українську антипатію до команди Трампа – і відкриту роботу на Клінтон – можна спостерігати з кінця 2013 року. Саме тоді президент країни, Віктор Янукович, якого консультував Манафорт, різко відмовився від планів асоціації з Європейським Союзу. Замість цього Янукович уклав багатомільярдну угоду про фінансування з Росії, яка спровокувала протести по всій Україні та втечу Януковича до сусідньої держави під час Революції Гідності. Після того, як Росія анексувала Крим та окупувала Донбас, Манафорт випав з поля зору.

Робота Манафорта для Януковича привернула увагу лобіста Олександри Чалупи, яка працювала в Управлінні громадських зв’язків Білого дому в адміністрації Клінтона. Чалупа, працюючи в Адміністрації, одночасно консультувала Національний комітет демократії (DNC). Згідно з даними Федеральної виборчої комісії, з 2004 року до червня 2016 року DNC отримала за свої послуги 412 тисяч доларів США. Крім того, комітет отримував платежі від інших клієнті, включно Демократичну партію та емігрантські організації, залучені до політичної діяльності Демпартії США.

Олександра Чалупа – донька українських іммігрантів, яка підтримує тісні зв’язки з українською діаспорою та посольством США в Україні. За фахом адвокат, в 2014 році працювала з іншим клієнтом, зацікавленим в українській кризі, досліджувала роль Манафорта в перемозі Януковича, а також його зв’язки з проросійськими олігархами, які фінансували Партію Регіонів.

Чалупа не заперечує, що створила мережу джерел у Києві та Вашингтоні, куди входять журналісти, блогери, представники уряду та приватні спецслужби. Хоча її консалтингова робота в DNC в минулому виборчому циклі була зосереджена на мобілізації етнічних спільнот – в тому числі американських українців, – вона говорить, що коли в 2015 році Трамп несподівано почав розкручувати власну президентську кампанію, вона почала зосереджуватися на моніторингу зв’язків кандидата Республіканської партії з Росією.

Чалупа періодично ділилася своїми висновками з чиновниками з кампанії DNC та з оточення Клінтон. У січні 2016 року –як тільки Манафорт очолив штаб Трампа, Чалупа доводила DNC, що існує зв’язок політтехнолога з Росією. Також вона попереджала лідерів української спільноти про те, що завдання Манафорта – маніпулювання з іншими країнами. В чому саме маніпулювання, Чалупа не уточнювала.

Крім того, провідником її побоювань в США був посол Валерій Чалий та працівник української амбасади Оксана Шуляр, яка підключилася до лобіювання американських політиків у березні 2016 року. Тоді Чалий заявив, що Манафорт випав з зони видимості, але посольство не стурбоване його зв’язками з Трампом, оскільки Трамп не має шансів виграти внутрішньопартійні вибори, не кажучи вже про президентство.

Шуляр alter idea

Оксана Шуляр (зліва)

Тоді висловлювання Чалого не дуже помітили, можливо, й тому, що зв’язки Трампа з Росією, не кажучи вже про Манафорта, не стали предметом значної уваги.

Все змінилося після того, коли було повідомлено, що Трамп повністю передав Манафорту повноваження і з управління передвиборчою кампанією, і з контактами з російськими спецслужбами. Чалупі вдалося зорієнтувати DNC та штаб Клінтон на викриття фінансової залежності консультантів Трампа з Москвою, а через них – розсдыдування «зобов’язань» Трампа  по зняттю антипутінських санкцій. Більше того, Чалупа за посередництвом Шуляр спробувала влаштувати інтерв’ю, в якому Порошенко міг би обговорити зв’язки Манафорта з Януковичем. В українському посольстві, зрозуміло.

Чалупа також працювала з репортерами, які писали про Трампа, Манафорта та Росію. Було необхідно, щоб вони працювали «у правильному напрямку». Самі репортери виявилися обережними і, що називається, не обирали жодну із сторін. Що зрозуміло: американці влізати в міжнародну політику не хотіли, але сам підхід став можливий тільки завдяки «антитрампівській» позиції Порошенка та його оточення. Це теж зрозуміло.

В свою чергу, Шуляр категорично заперечувала, що співпрацювала з репортерами або з Чалупою з приводу будь-яких питань, пов’язаних з Трампом чи Манафортом, наполягаючи, що політика посольства полягала у відмові від будь-яких коментарів на тему президентських виборів. Але коментарі, до того ж антитрамповські, час від часу лунали.

Шуляр і Чалупа не відмежовуються від ідеї інтерв’ю, наполягаючи, що її метою була організація чергового прийому «для просування України». Як повідомлялося на веб-сайті посольства, на цьому заході були засвічені українські політики-жінки, серед яких відзначилася Ганна Гопко, яка, окрім російсько-української війни,  відверто говорила про підтримку Хіларі Клінтон як «проукраїнського» кандидата.

Шуляр наполягає, що її робота з Чалупою не передбачала проведення лобістської кампанії, а тим більше – збору «пошкодженої» інформації про Дональда Трампа та Пола Манафорта.

Але Андрій Теліженко, який працював в посольстві України під керівництвом Шуляр, каже, що вона доручила йому допомогти налагуджувати зв’язки Чалупи між Трампом, Манафортом та Росією. Фактично Шуляр спеціально залучила Теліженка, щоб надати американським ЗМІ оновлену інформацію про поточне розслідування діяльності Манафорта. Більше того, Теліженко стверджує, що Чалупа та Шуляр намагалися отримати достатньо інформації про Пола Манафорта або про зв’язки Трампа з Росією, щоб зініціювати слухання в Конгресі до вересня цього року. Що й сталося.

Чалупа, в свою чергу, каже, що через тиждень після оголошеня про наймання Манафорта вона обговорила з помічником конрессмена Марсі Каптур (штат Огайо) можливість проведення розслідування Конгресом. Переговори тоді провалилися.

Марсі Каптур alter idea

Марсі Каптур

Пізніше Каптур відправила по електронній пошті офіційну заяву, в якій пояснюється, що законодавчий орган підтримує законопроект про створення незалежної комісії для розслідування “можливого зовнішнього втручання на наших виборах”. Комітет також додав, що існують докази, які вказують на Росію.

Атака

Через кілька тижнів після першої зустрічі в посольстві з Шуляр та Чалим, 20 квітня,  Чалупа отримала перше повідомлення від адміністраторів її приватної електронної пошти на Yahoo, де повідомлялось про намір державних інституцій зламати її переписку.

Але Чалупа вже через тиждень після попередження виступила в Бібліотеці Конгресу на одному з публічних обговорень ходу президентської кампанії, де передала результати своїх “Манафорт-стадіс” групі українських журналістів-розслідувачів. Це при тому, що обговорення було організоване  Конгресом США під загальною темою “Лідерство відкритого світу”. Чалупа, однак, говорила про Пола Манафорта, його посередництво між Трампом і Путіним, а також про деякі зобов’язання кандидата республіканців перед Кремлем.

У електронному листі, який був надісланий на початку травня до тодішнього директора  DNC Луїса Міранди, Чалупа зазначала, що вона залучила  репортера-розслідувача Майкла Ісікова з Вашингтону. Останній за два дні опублікував повідомлення для Yahoo News, що розкрив корупційну угоду на 26 мільйонів доларів між Манафортом та російським олігархом, пов’язаним із телекомунікаційним підприємствами в Україні. І Чалупа написала в електронному листі, де зазначає (викладено Wikileaks), шо вона працювала декілька останніх тижнів з Ісіковим “і зв’язала його з українцями” на цьому заході. Сам Ісіков, який супроводжував Чалупу на прийом у Посольстві України відразу після заходів у Бібліотеці Конгресу, відмовляється говорити на цю тему.

Чалупа далі вказує, що в її зламаному травневому листі до DNC йдеться про додаткову конфіденційну інформацію по Манафорту, про те, що вона має намір поділитися “офлайн” з Мірандою та дослідницьким директором DNC Лорен Дійон. Пояснивши, що вона не відчуває себе комфортно, обмінюючись електронною поштою через Intel, Чалупа додає скріншот попередження від адміністраторів Yahoo про “державне втручання”: “З того часу, як я почала копати під Манафорта, ці повідомлення були щоденним явищем на моєму акаунті Yahoo, незважаючи на те, що я часто змінювала свій пароль”. Дійон і Міранда теж відмовилися коментувати ситуацію, що склалася.

Офіційний представник DNC підкреслює, що Чалупа була консультантом, яка планувала інформаційну роботу для політичного департаменту партії, але не працювала «розслідувачем». За словами чиновника, вона провела свої приватні розслідування по Трампу, Манафорту та Росії, і партія не включила отримані висновки до свого досьє. Крім того, DNC робила «наукові» звіти про Трампа та його зв’язки з Росією задовго до того, як Чалупа почала їх озвучувати.

Тим не менше, зламаний електронний лист Чалупи загострив побоювання серед провідних партійних чиновників, що Росія відповідає за кібер-атаки, з якими демократи лише тоді почала боротися.

Чалупа залишила DNC наприкінці липня, щоб повністю зосередити свої зусилля на Манафорті, Трампі та в Росії. Вона роздавала інформацію багатьом журналістам, які далі відслідковували зв’язки Манафорта та Трампа з Росією.

Близько півтора місяців після того, як Чалупа вперше почала отримувати попередження про злом, хтось увірвався до її будинку у Північно-західному Вашингтона, де вона живе зі своїм чоловіком та трьома доньками. Нападники зімітували злодіїв, нічого суттєвого не вкравши. Заяву в поліцію не подавали, вона була впевнена, що мова йде про помсту за її розслідування.

Ізіков тим часом назваває Чалупу одним з 16 “звичайних людей”, які “зробили вибори 2016 року” та зазнчає, що після того, як Чалупа залишила DNC, агенти ФБР, які розслідують хакерські атаки, допитували її, а також оглянули її ноутбук та смартфон. Сама Чалупа, за її словами, отримує загрози життю, але поки що без ознак додаткових дій.

Український уряд

Незважаючи на те, що діяльність Олександри Чалупи – лише посередництво між урядами та репортерами, одна з найбільш руйнівних історій, пов’язаних з Росією та Трампом, може стосуватися безпосередньо з українського уряду.

Згідно документам, оприлюднених незалежною українською недержавною установою та озвучених Сергієм Лещенком, 12,7 млн. гривень з державного бюджету призначалися Манафорту за «консультативні послуги».

Клінтон використила цю історію, щоб довести, що кампанія Трампа була тісно пов’язана з Росією.

Чорна бухгалтерія» регіоналів в тому числі доводить фінансові зв’язки між командою Дональда Трампа та «прокремлівськими елементами в Україні», як каже Роббі Мук, менеджер кампанії Клінтон. Він вимагав, щоб Трамп розкрив зв’язок між Полом Манафортом та російськими організаціями, які надавали консультації Трампу. Манафорт відмовився отримувати готівку від партії регіонів Януковича і відхрестився від діяльності, не пов’язаних, що називається, з поза контрактними зобов’язаннями.

Тим не менше, згідно листуванню, які потрапили до Wikileaks, Янукович не просто заплатив Манафорту, аде й відзвітував про наданий платіж Путіну. Тим самим американець засвітився і як корупціонер, і як політик, що підтримував проросійські сили напередодні вторгнення в Україну. В підсумку, виходить, що Україна завдяки своїм діям 2016 року, хай і непрямим чином, але втрутилася до американських президентських виборів, і точно на боці Хіларі Клінтон. А переміг проросійський Трамп.

В якості апгрейту можна зазначити, що всі ці дії, а також «зливи» Лещенка не могли проходити поза НАБУ і Порошенка, якому підкорюється міністерство іноземних справ (не уряду). Тобто він бреше, коли говорить, що офційний Київ був «нейтральним» по відношенню до американських перегонів. До того ж питання, чому не розслідуються всі дані, зафіксовані в «чорній бухгалтерії» регіоналів, також залишається без відповіді.

За матеріалами Politico

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=22328

Добавил: Дата: Июн 21 2017. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
Загрузка...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Карта сайта
Войти | Дизайн от Gabfire themes