Путінський мілітаризм і сервілізм Тео Зоммера

За примарне благополуччя Європи німецькі політичні ретрогради закликають розрахуватися з Кремлем українською територією і життям українців, а також добробутом і безпекою Польщі та країн Балтії.
Цього разу Тео Зоммер, редактор-консультант і редакційний оглядач престижного німецького видання «Die Zeit», перевершив самого себе. Після того, як у своїй статті, опублікованій 31 травня поточного року, він навіть словом не згадав про сталінський геноцид народів СРСР, наче масових убивств і не було, редактор-консультант «Die Zeit» узявся повчати політиків, як саме необхідно вирішити питання східноєвропейського напруження із Росією на загал, а україно-російського конфлікту зокрема.

У своїй статті «Er hat recht», опублікованій 21 червня, Тео Зоммер продемонстрував тривожне політичне невігластво і відсутність елементарної стратегічної логіки. У контексті популярності у світових новинах збройного конфлікту в Україні таке політичне невігластво є скандальним, а відсутність елементарної стратегічної логіки навіть може спровокувати нищення світоглядних основ Європейського Союзу, – переконаний Олександр Мотиль, аналітик «Atlantic Council».

Отже, Тео Зоммер узявся захищати нещодавні вимоги міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра до НАТО, щоб Альянс припинив «посилювати мілітаризм, брязкати зброєю біля російських кордонів і тривожити Володимира Путіна». Дивовижна нездатність Штайнмайера розрізняти причини і наслідки – врешті-решт, першочерговим було вторгнення Путіна в Україну, нагнітання ескалації, що спричинило небезпідставну тривогу країн-сусідів Росії і стало причиною мобілізації НАТО – це або серйозний когнітивний дисонанс Штайнмаєра, або приклад безхребетного запобігання перед агресором.

Йдучи у фарватері Штайнмаєра, Тео Зоммер пропагує тези авторитарної політико-філософської вульгарності:

▪ висловив образливе ставлення до сусідів Німеччини – країн Балтії та Польщі. Він написав: «Нам необхідно остерігатися, щоб історично обґрунтовані, але сьогодні перебільшені застереження Польщі та країн Балтії щодо Росії не стали підґрунтям для нової політики конфронтації. Окрім того, нам не слід піддаватися на їхні вимоги збільшити присутність НАТО у Східній Європі». Таке висловлювання є зарозумілим небажанням припустити можливість, що присутність Польщі та країн Балтії на лінії протистояння з Росією надає їм кращі знання про справжні наміри Путіна;

▪ висловив презирливе ставлення до України. Насправді, як така, Україна взагалі не фігурує в його концепції політики Заходу щодо Росії. Зоммер наголосив: «Захід має козир у своїй руці. Він може визнати російську анексію Криму, якщо Путін натомість запропонує щось вагоме». А як щодо України? Чи її голос уже немає значення? Очевидно, що для Зоммера – ні. У його баченні, рівно ж як і в баченні Путіна, України не існує на політичній європейській палітрі. Очевидно, що така концепція є класично колоніальною і контр продуктивною. Проте значно гіршим є інше: невже Тео Зоммер цілком серйозно вважає, що будь-яка угода із Росією стосовно України, в якій Київ не братиме участь, буде життєздатною?

Отож на підставі зазначених висловлювань можна констатувати, що ставлення Тео Зоммера до Східної Європи є ідентичним зі ставленням Путіна, імперської Німеччини, а також – можна припустити – і нацистської Німеччини. Вони однозначно не політ коректні, але хіба у поглядах Зоммера присутня лише нетолерантність?

Окрім слов’янсько-балтійської нетерпимості, редакційний оглядач «Die Zeit» іще пропагує напрямні такої політичної стратегії, яка може знищити базові європейські принципи. Він пропонує заспокоїти «перебільшені застереження Східної Європи», належно поінформувавши поляків і прибалтів, що «П’ята стаття «Хартії НАТО», в якій сказано, що напад на одного члена НАТО є нападом на всіх учасників Альянсу, також стосується поляків і прибалтів». А далі, після критики стратегії базування військ НАТО у Польщі та країнах Балтії, редактор-консультант німецького видання пише: «Стримування Росії залежить не від кількості батальйонів НАТО, дислокованих у Литві, Латвії, Естонії та Польщі, а виключно від довіри щодо стримуючого фактору американців та їхньої готовності застосувати ядерну зброю».

Ці кілька рядків є абсолютно жахливими. Для початку, Тео Зоммер або не читав усю П’яту статтю «Хартії НАТО», або нездатний її зрозуміти. У ній сказано, що під час нападу на котрогось із членів НАТО, решта країн можуть самостійно визначати, чи цей напад можна кваліфікувати як агресію проти всіх країн-учасниць Альянсу і якою повинна бути відповідь. У тесті «Хартії» також наголошено, що Збройні сили НАТО не можуть бути першочерговою відповіддю на агресію.

Отже, в контексті зазначеного вище, у випадку збройного вторгнення Росії в країни Балтії чи Польщу, Німеччина може скликати мирну конференцію, Франція – влаштувати демонстрацію протесту, а США – висловити глибоку стурбованість під час засідання ООН, але жоден із них не буде активно протистояти російським окупаційним військам. А тому не дивно, що прибалти домагаються збільшення контингенту НАТО у своїх країнах. Вони добре знають, що тільки у випадку виникнення загрози життю натівських військових, Альянс буде активно протидіяти агресії Кремля. Особливо така концепція стала актуальною тепер, відколи війна на сході України чітко продемонструвала, що західні європейці та американці не мають бажання наражати своє життя на небезпеку задля Східної Європи.

Проте набагато тривожнішим є недолуге запевнення консультанта «Die Zeit», що безпека країн Балтії залежить від готовності Америки захистити їх за допомогою ядерної зброї. Це твердження має сенс тільки тоді, якщо німецький оглядач насправді схвалює концептуальну відповідь Америки таким страшним способом у разі, якщо Росія нападе, наприклад, на Естонію. Якщо ж Тео Зоммер не схвалює зазначеної ймовірної американської мілітарної відповіді, тоді він не повинен так легковажно наголошувати на такому способі вирішення конфлікту. Звісна річ, якщо не має на меті свідомого нагнітання ядерного конфлікту.

У той же час, Зоммер повинен знати, що Америка у такий спосіб ніколи не буде реагувати на російську агресію в країнах Балтії, тобто завдавши першою ядерний удар по Росії; і я сумніваюся, що будь-яка розумна західна людина – політик або військовий – захоче так вчинити. З чого можна зробити висновок: у твердженні щодо американської доктрини ядерного стримування Росії Тео Зоммер є або наївним простаком, або лукавим конспірологом, або просто шахраюватим популістом. Сподіваюся, що прибалти і поляки саме так його і сприймають.

Насправді, за зовнішньою оболонкою концепції Тео Зоммера щодо захисту суверенітету країн Балтії чи Польщі, яка ґрунтується на недостовірних припущеннях, прихована внутрішня оболонка, тобто зрада. Фактично, Зоммер переконує своїх сусідів зі Східної Європи, що в разі агресії з боку Росії не потрібно їй опиратися. І наголошує, що Європа буде реагувати на російське вторгнення, наприклад,в Естонію такими ж засобами, як і під час вторгнення Росії в Україну. Буде декілька санкцій, багато висловлювань глибокої стурбованості, які будуть супроводжені штайнмайєрськими закликами щодо подальших грандіозних угод із Кремлем.

Очевидно, що такий концептуальних підхід у вирішенні східноєвропейської міліарної напруженості може у майбутньому цілком нівелювати базові європейські принципи. Концепція Тео Зоммера схожа на німецько-російський кондомініум (видно чіткі обриси пакту Молотова-Ріббентропа від 1939 року), яка на меті має, ймовірно, завдання знищити єдність НАТО і Європи. Така обставина може спонукати східноєвропейців до активізації свого захисту, щоби гарантувати собі безпеку на непередбачуваному світоглядно-територіальному просторі між російським імперіалізмом і німецькою інфантильністю. Російська параноя і німецька зарозумілість будуть лише наростати у випадку, якщо посилиться самодостатня поведінка східноєвропейців. А це призведе до посилення ескалації в східній частині Європи та виникненні для Центрально-Західної Європи необхідності зробити кардинальний вибір між прогресивною та регресивною сторонами конфлікту. Саме такого вибору так тривожно й остерігаються Штайнмаєр та Зоммер.

Олександр МОТИЛЬ, учасник підгрупи «Українське попередження» аналітичного центру «Атлантична Рада США», професор політології в університеті Ратгерс (Ньюарк), фахівець із питань України, Росії та країн колишнього СРСР

Джерело

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=13940

Добавил: Дата: Июл 5 2016. Рубрика: Геополитический контекст. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes