Спецпосланець Німеччини із питань України про майбутнє Мінських угод та Криму

Йоганнес Реґенбрехт —  спеціальний уповноважений із питань України в МЗС Німеччини — країни, яка сьогодні відіграє ключову роль у реалізації Мінського процесу, впровадженні європейських санкцій проти Росії та формуванні політики ЄС щодо Києва. 

Дипломат, що в деталях знає, що відбувається в Україні і прискіпливо стежить за виконанням Мінських домовленностей. В інтерв’ю Громадському Реґенбрехт розповів про те, за яких умов можуть бути зняті санкції з Росії та про їхню залежність від виконання Мінських домовленностей, як зараз проходять переговори у Мінську, які перспективи проведення виборів на непідконтрольних територіях, що Захід вважатиме дотриманням угод Києвом, як Берлін сприймає енергетичну блокаду Криму і якими можуть бути її наслідки для України, а також пояснив німецьке бачення  реформ в Україні.

Чи відбулась зміна фокусу уваги міжнародної спільноти? Які це має наслідки для України?

Увага до України не зникла. Україна залишається в центрі нашої уваги. Під “нами” я маю на увазі канцлера Німеччини Ангелу Меркель, міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штанмаєра, німецьких урядовців та політиків.

Конфлікт відбувається по-сусідству з нами, тому стосується нас усіх. Серйозна увага надається кризі в Сирії, проблемі біженців, мігрантів, боротьбі з тероризмом, але і питання України залишається ключовим на порядку денному.

Німеччина, як правило, не втручається в міжнародні конфлікти, намагаючись використовувати дипломатичні методи для їхнього вирішення. Чи щось змінилось зараз? Бо навіть в питанні України Німеччина дотримувалась позиції, що все слід вирішувати дипломатичним шляхом.

Напад Росії на Україну, незаконна анексія Криму, все, що відбувається на сході України, свідчить, що конфлікт далекий від вирішення. Він нікуди не зникає, а вимагає нашої безперервної уваги.

Водночас Україна у відповідь має стабілізувати економіку та здійснити низку реформ. Процес вирішення конфлікту довготривалий. Ми зацікавлені в тому, щоб залишити питання України ключовим. Це буде пріоритетним питанням для Німеччини, як голови ОБСЄ.

Чи вдалось Україні та Росії виконати Мінські угоди? Уже кінець 2015 року. Порошенко неодноразово заявляв, що Мінський процес не перейде в 2016 рік. Україна не відновила контроль над українсько-російською частиною кордону, на окупованих територіях не провели вибори. Разом із тим, санкції проти Росії безпосередньо пов’язані з успішністю імплементації Мінських угод.

Багато чого досягли. Мінські угоди насправді кращі, аніж їхня репутація. Це складний, але необхідний процес. Альтернативи немає. Було досягнуто 3 головні речі. По-перше, військова деескалація конфлікту, що почалася з вересня, на жаль, не без порушень перемир’я.

Ми досі вимагаємо від сторін суворо дотримуватись перемир’я та не порушувати його. По-друге,  триває достатньо ефективний політичний процес. Попри труднощі, триває робота тристоронньої контактної групи, представники якої кожні вихідні збираються в Мінську.

Росія – одна з учасниць цієї тристоронньої контактної групи. Таким чином, Росії недоречно казати, що вона не є стороною конфлікту. Дуже важливо налагодити діалог. По-третє, велика кількість проектів, зокрема економічних, допомагають Україні достукатись до населення Донбасу та виграти битву за серця та думки.

Важливо протистояти російській пропаганді. Очевидно, цей процес потребує більше часу, багато чого не було досягнуто. Голови держав та урядів 2 жовтня в Парижі дійшли згоди щодо послідовності розвитку подій.

Наприклад, підготовка до виборів на окупованих територіях займе щонайменше 3 місяці. Вирішення питань, що стосуються формату виборів та регулювання теж потребують часу. Логічно, що процес триватиме і в наступному році.

Тобто Мінський процес може затягнутись і на наступний рік?

Зарано казати, але згідно з нашими очікуваннями треба ще трохи часу на імплементацію угод.

Якою буде модель виборів на окупованих територіях, адже від 2 жовтня пройшло трохи більше двох місяців? Як серйозно ми відстаємо від графіка?

Для того, аби провести вільні та справедливі вибори, які б відповідали Мінським угодам, треба ще трохи часу. Угоди чітко говорять, що вибори мають відбутись за українським законодавством, з дотриманням стандартів ОБСЄ та за участю міжнародних спостерігачів.

Для того, аби це було можливим, необхідно гарантувати безпеку на цих та прилеглих територіях. Наразі результати моніторингової місії ОБСЄ не є позитивними. Обидві сторони мають дотримуватись перемир’я, припинити застосування зброї, має бути створене середовище, яке б гарантувало безпеку.

Саме тому цей процес довготривалий. Ну і також треба дійти згоди щодо моделі виборів. Ми очікуємо, що сторони дійдуть згоди щодо ключових моделей, щоб ми змогли розпочати підготовку до виборів.

Що зі свого боку має зробити українська сторона? Адже саме на неї ми можемо впливати. Чи можете Ви назвати, що стане індикатором того, що Україна дотримується цього процесу?

Це дотримання всіх вимог щодо незастосування зброї. Україна могла б впоратись краще, зокрема з інформуванням моніторингових місій про відвід військових. Це дуже важливо. Важливо, аби на всіх пропускних пунктах на лінії вогню були створені умови, які б завдавали людям менше незручностей.

Черги з сотні людей переважно похилого віку, родичів, які хочуть навідатись один до одного, вказують, що в цьому аспекті є проблеми. Україна може наблизитись до перемоги в битві за серця та думки принаймні лібералізуючи перетин лінії зіткнення, гарантуючи при цьому безпеку, звичайно.

Багато розмов точиться з приводу зняття санкцій з Росії у січні 2016 року. Наскільки це ймовірно? Адже є тиск з боку бізнесу. В тому числі від німецьких бізнесменів ми чуємо, що вони не задоволені новим форматом та хочуть вести бізнес, як звикли раніше.

Санкції пов’язані з виконанням Мінських угод. Мінські угоди є своєрідним путівником. Допоки мінські угоди не будуть повністю виконані, санкції не можуть бути пом’якшені. Я вважаю, що термін дії санкцій має бути подовжений на певний час.

Це зараз обговорюється європейськими установами. Поточний режим санкцій закінчується в січні. Але Європейська Рада ще в березні ухвалила рішення, що санкції мають синхронізуватись з Мінськими угодами. Допоки Мінські угоди не будуть повністю виконані, я маю на увазі й відновлення Україною контролю над кордоном, санкцій не оминути. Позиція Німеччини щодо Криму залишається незмінною.

Ми засуджуємо незаконну анексію Криму Росією. Це українська територія, яка має бути під контролем України. Ми співчуваємо українцям та кримським татарам, які залишились там через порушення прав людини, які вони змушені терпіти.

Ми закликаємо Росію звільнити Кольченка та Сенцова, тому що справи проти них сфабриковані. З іншого боку, Україна має виконувати гуманітарні зобов’язання, що стосуються українців, які залишились на півострові. Електропостачання має бути відновлене. На це є гуманітарні причини. В цьому питання ми, як гарні друзі України, можемо лише давати поради.

На мою думку, важливо дотримуватись гуманітарних та міжнародних зобов’язань за своїми контрактами. В іншому випадку ми утримаємось від публічних коментарів. Наша позиція щодо Криму залишається незмінною. Ми бажаємо, аби Україна відновила суверенітет в тому числі над Кримом.

Ангела Меркель сказала, що ми не забудемо про Крим, не зважаючи на те, що Мінські угоди поширюються лише на східну Україну. Нами був запроваджений режим санкцій щодо Криму. Він діятиме допоки триватиме незаконна анексія Росією півострова.

Як ви оцінюєте імплементацію реформ, і що є свідченням просування процесу? Бо в суспільстві є нарікання, що це відбувається досить повільно.

Перші кроки були зроблені, але реформи поки не систематичні. Є позитивні зрушення в реформуванні галузі енергетики, фінансового та оборонного сектору. Я щойно повернувся з зустрічі з Хатією Деканоідзе, новою головою поліції, сповненої енергії, вона дійсно переймається цією сферою.

Ця реформа – гарний приклад. Але в інших є прогалини. Наприклад, необхідно інтенсифікувати боротьбу з корупцією, створити дієве антикорупційне бюро, дієві правоохоронні органи, генеральну прокуратуру.

Щодо реформи державних фондів, податкової реформи, вони мають бути виконані згідно з правилами, встановленими МВФ, аби зберегти фінансову стійкість України. Антикорупційна та правоохоронна реформи є ключовими. Незалежні судді та адвокати необхідні, аби встановити та забезпечувати верховенство права. Це важливо і для створення сприятливого інвестиційного клімату в державі.

Яка роль Німеччини у фінансовій підтримці України? Про цей аспект відомо менше, ніж про політичну підтримку.

імеччина виділила Україні 700 мільйонів євро. 200 за програмою технічного співробітництва та 500 – власне кредиту. Більша частина кредиту йде на проекти реконструкції. Наприклад, удосконалення електричних підстанцій, які збалансують електричну сітку України. Ми залишаємось прихильними до України та будемо продовжувати нашу співпрацю надалі.

Ви зазначили процес візової лібералізації для України. Які успіхи в цьому питанні?

У мене немає новин про це. За візову лібералізацію відповідає Європейська Комісія. Зараз відбувається Рада асоціацій в Брюсселі і Йоханес Хан, комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства, сказав, що цей звіт є позитивним для України. Я не знаю, що він під цим мав на увазі. Буде оцінюватись прогрес України в боротьбі з корупцією, реформуванні оборонного сектору. Ми маємо надію, що візова лібералізація для України отримає зелене світло так скоро, як це можливо.

Джерело: Громадське

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=9527

Добавил: Дата: Дек 10 2015. Рубрика: Блог-пост. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
Загрузка...

Комментарии недоступны




Загрузка...






Карта сайта
Войти | Дизайн от Gabfire themes