Як козак привчив до кави всю Європу

Кілька років тому в Львові рятівникові Відня, уродженцю села Кульчиці, що на Львівщиніо речі, в тому ж  самому селі, але кількома десятиліттями раніше народився й майбутній славетний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний!) козацькому ватажкові Юрію Кульчицькому встановили пам’ятник. Цей оригінальний монумент сьогодні викликає особливий інтерес численних зарубіжних туристів, перш за все з країн Західної Європи. Адже, на жаль, така шанована в більшості європейських країн фігура Юрія Кульчицького залишається ще недостатньо відомою в сучасній Україні. Між тим, саме він більше трьох століть тому заснував у Відні кавову традицію, яка досить швидко отримала повсюдне поширення, спочатку в німецькомовних країнах, а потім на всьому континенті.

Пам'ятник_Кульчицькому_(Львів)

Отож, Юрій-Франц Кульчицький назавжди увійшов в історію Європи як хоробрий воїн і як один з рятівників Відня під час турецької навали в другій половині XVII століття. Завдяки проведеному їм блискучому розвідувально-диверсійному рейду в тилу супротивника й  була отримана безцінна  інформація про реальні сили ворога та плани його наступу. Відтак, об’єднане військо Європи отримало можливість розгромити величезну турецьку армію з найменшими втратами під австрійською столицею у знаменитій битві європейських народів 12 вересня 1683 року під проводом польського короля Яна ІІІ Собеського.  До речі саме він і переконав інших європейських монархів, що коли вони не залучать до військової кампанії підрозділи реєстрових козаків, то Європу в протистоянні з Оттоманською Портою очікує неминуча поразка.  Відтак, Юрій Кульчицький в одному ряду з полковниками-запорожцями  Палієм, Апостолом, Булигою, Вороном і Іскрою й прийняв пропозицію долучитися до цього герцю. Проте серед інших він виділявся тим, що знав ворога, як ніхто інший. І мав на то всі підстави.  А за свої заслуги цей видатний українець, котрий вирішив після битви вийти на спочинок, на його власне прохання отримав від вдячних австрійців не дуже зрозумілу для них тоді винагороду: всі захоплені у ворога запаси кави в зернах (близько 300 мішків).

kavarecepty

Справа в тому, що свого часу, беручи участь в численних сутичках з турками на території нинішньої Херсонщини (тодішнього Дикого Поля),  і  аби не заснути під час нічних варт він з побратимами-козаками (а як відомо, за сон, чи пиятику у залозі в Запорізькій Січі карали на горло!), він і перейняв у ворогів невідомий в ті часи в Європі звичай: заварювати і вживати міцну східну каву. Але Кульчицькому не пощастило. В одній із сутичок з переважаючими силами ворожої кавалерії він потрапив у турецький полон і кілька років провів в тогочасній Бессарабії як «розконвойований» заручник, поки з полону його не викупили сербські купці. Так вони віддячили Кульчицького за послуги перекладача, оскільки кмітливий козак прекрасно оволодів турецькою та кримськотатарською мовами. Там він досконало  й  опанував технологію приготування тоді невідомого в Європі напою, заснувавши потім у Відні кавову традицію, яка досить швидко отримала повсюдне поширення, спочатку в німецькомовних країнах, а потім на всьому континенті.

Lviv_Kulch

Справедливості заради слід зауважити, що початкові спроби відкрити перші кав’ярні в Європі робилися  й  до нього вірменськими та єврейськими купцями. Але справа в тому, що через майже смоляну густоту  та гіркий присмак, які так полюбляли тогочасні турки і араби, новий напій спочатку особливої популярності серед європейців не надбав. А Ватикан навіть оголосив каву «чортовою сажею»! Однак саме Кульчицький запровадив у її приготування те «ноу-хау», яке задовольнило навіть церкву: він почав додавати до свіжо  звареної кави вершки та  цукор! Допомагало козакові-ветеранові в організації власної справи й те, що  він до того ж добре опанував і німецьку мову. Спочатку він сам розносив каву на срібній таці вулицями австрійської столиці, а потім відкрив там першу кав’ярню під назвою «Синя пляшка». Новітній  трунок незабаром набув такої популярності серед віденців, що через деякий час у багатьох місцях міста почали діяти подібні заклади, а Кульчицький очолив окремий співтовариство продавців кави. Австрійці досі пам’ятають і поважають українця, бо саме йому вони зобов’язані знаменитою на весь світ віденською кавою. Ще в 1862 році одна з віденських вулиць було названо на честь Юрія-Франца Кульчицького — Kolschitzky-Gasse, а в 1885 році на одному з наріжних будинків цієї вулиці на його честь  була встановлена бронзова скульптура. Це одягнутий у турецький стрій козак, який тримає тацю з невеличкими  філіжанками кави. Також у Відні і понині існує популярна кав’ярня з промовистою назвою «Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky».

Favoritenstraße_32

А на Батьківщині віддають дійсно гідне  належне Кульчицькому, мабуть, тільки в Львові, де й сьогодні  продовжується справжнісінький кавовий бум. Адже після Відня він згодом відкрив власну кав’ярню і в місті Лева. Тут його дійсно пам’ятають і поважають. Львівський пам’ятник роботи скульптора Романа Кікти виготовлений з бронзи, а постамент — з граніту. А щоб розкрити образ Юрія Кульчицького повністю, тут присутня  й геральдична стела, на якій зображений герб роду Кульчицьких. Алегорія зброї говорить про те, що він був славним лицарем. Мішок, з якого висипаються кавові зерна і перетворюються в золоті монети, символізує, що Юрій Кульчицький був і хорошим підприємцем — як на теперішній час, ресторатором. А класичний кавник і паруюче горнятко  свідчать, що саме він навчив культурі споживання кави всю Європу. І нарешті, козацька сережка у вусі,  тобто «кульчик», символізує те, що він власне і є Кульчицький.

 

Ігор Галущак

Львів

Короткий URL: http://alter-idea.info/?p=14014

Добавил: Дата: Июл 8 2016. Рубрика: Культпросвет. Вы можете перейти к обсуждениям записи RSS 2.0. Все комментарии и пинги в настоящее время запрещены.
Loading...
...

Комментарии недоступны

Загрузка...
Яндекс.Метрика Карта сайта
| Дизайн от Gabfire themes