Меню

Політичний щоденник, 18 серпня 2014 року

За підсумками Берлінської зустрічі на рівні глав Міністерств іноземних справ 17 серпня 2014 року:   -          По перше, Росія знаходиться в повній політичній, економічній і дипломатичній ізоляції. Єдиний привід, який надає крихітну можливість Москві для спілкування з навколишнім світом – це наявність ядерної зброї та не контрольованість, непрогнозованість дій з боку російської еліти. Якщо б не ці фактори, РФ давно б вже перетворилася в Північну Корею, тобто в державу, яка не пов’язує себе будь-якими міжнародними зобов’язаннями з Москвою все ще продовжують розмовляти, сподіваючись на по-людськи, занадто по-людськи Кремля. -          По-друге, підсумками Берлінських перемовин став кривавий розгром колони біженців, що намагалися втекти від війни, розв’язаної Росією. Інших підсумків зустрічі, здається, не побачив ніхто, окрім російських дипломатів, - останні продовжують проштовхувати ідею мілітаризованого гуманітарного конвою для України, без права Києва на відмову від такої допомоги. Хоча тут нічого дивного, адже Росія продовжує перебувати в сімуляційному світі, який сама же створила. І в цьому відношенні можна стверджувати про повномасштабну забудову «внутрішньої Північної Кореї» - без технологій, кредитів, продуктів, одягу і, здається, автівок. Щоправда, досі не дуже зрозуміло, чи означає така тенденція до самоізоляції відмову з боку російської еліти від олігархічного способу життя, що, до речі, можливо завдяки тим же західним технологіям. Ясно одне: російська держава, яка протягом своїх п’яти століть існувала паралельно суспільству, і надалі намагатиметься підмінити відносини всередині влади відносинами всередині суспільства, а в нашому випадку – політико-ідеологічним і військовим конфліктом між «Заходом» і «Євразією». -          По-третє, відсутність практичних результатів берлінських перемовин 17 серпня 2014 року демонструє не стільки ментально-цивілізаційне самоогородження Росії від навколишнього світу, скільки відсутність суб’єктів та об’єкту переговорів. Власне, що зафіксували перемовини? Росія каже про  припинення вогню та прийняття її «гуманітарки». Франція – про необхідність збереження територіальної цілісності України. Німеччина – про створення передумов для переведення конфлікту з воєнної стадії в дипломатичну площину. Україна, в свою чергу, наполягає на безпеці власних державних кордонів, звільненні всіх заручників, в тому числі військовополонених та наданні ОБСЄ прав та гарантій міжнародного спостерігача на російсько-українському кордону. Тобто всі сторони цих «перемовин» концентрувалися навколо власних національних питань. Прогалини в системі європейської та світової безпеки ніхто помічати не збирається. Як і вирішувати чужі стратегічні проблеми -          Четверте, - Москва потаємки й надалі вважає ДНР і ЛНР можливими суб’єктами можливих політичних дискусій про майбутнє України. Звідси й бажання нав’язати власне бачення ситуації, що склалася в Донбасі, - в противному випадку виходить, що не існує чіткого предмету дипломатичного обговорення, Москві ні з ким вести будь-які перемовини, а п’ять годин жорсткого полілогу перетворюється на колекціонування нікому непотрібних жартів. Москва просто обирає тактику заговорення та відволікання уваги від проблеми європейської та світової безпеки. Очевидно, що кріейтор безпекової кризи не може виступати в ролі її елімінатора. Хоча позитивний момент, здається, Кремлем був позначений, - на думку останнього, саме Київ продовжує нагніти протистояння в районі Донецька та Луганська, а значить Україна має нести всю відповідальність як агресор. І якщо Клімкін правий, перемовини продовжаться нескінчено довго, то вони будуть зведені тільки до одного, - спору, хто саме буде призначений державою-агресором. А тут, як кажуть, можливі варіанти.
Добавил: Alter Idea Дата: 2014-08-18 Раздел: Блог-пост