Меню

В так званій ЛНР - "державний переворот". Плотницький каже про "путчистів"

В супермаркетах «Народний», що раніше називались АТБ, так зване Міністерство державної безпеки самопроголошеної «ЛНР» провело обшуки. Наразі супермаркети опечатали.

Автор: Євген Спірін

Під час обшуків викрили багатомільйонні крадіжки, а також продаж гуманітарки, яка приходила з Росії. У злочинах звинуватили самопроголошеного голову «ЛНР» Ігоря Плотницького. Сам він утік до Москви, бо не зміг утримати владу, якої позбувся внаслідок силового перевороту, вчиненого «народною міліцією», генеральною прокуратурою та МДБ. Переворот почався після арешту так званого міністра вугільної промисловості Дмитра Ляміна, який під патронатом олігархів сім’ї Януковича та Курченка продавав вугілля, а прибуток від продажу надсилав на офшорні рахунки.

Арешт людини Курченка

Ляміна заарештували зранку 17 жовтня за наказом голови МДБ Леоніда Пасічника. Ляміну розбили обличчя та голову, а вдома в нього знайшли цілий арсенал зброї, після чого відвезли у каземат. Спочатку глава так званої «Луганської Народної Республіки» Ігор Плотницький схвалив арешт і виступив із заявою про боротьбу з корупцією. Згодом з’ясувалось, що Лямін — це людина Сергія Курченка, який вважається банкіром екс-президента Віктора Януковича. Саме за допомогою Курченка Лямін і торгував вугіллям. Тому вже за декілька годин голова ЛНР розповів, що санкцій на арешт міністра не давав, і все це справа рук українських хакерів. Також Плотницький наказав негайно звільнити Ляміна та усунути від обов’язків так званого главу МДБ Пасічника. До заяви самопроголошеного лідера приєднався й голова ради міністрів «ЛНР» Геннадій Цепкалов. Але Пасічник і не збирався відходити від справ, натомість він перетягнув на свій бік голову МВД Ігоря Корнета, який також виступив проти відсторонення Пасічника та неможливості звільнення опального міністра. Простіше кажучи, два силові блоки відмовилися виконувати прямий наказ голови «республіки». Так розпочався путч.

Хунта і переворот

Все ще намагаючись повернути владу і показати, хто в хаті господар, Плотницький звернувся до так званої Генеральної прокурати республіки. Там винесли постанову про те, що арешт міністра не був законним, а процедура була порушена, тому потрібно його звільнити і посадити хоча б під домашній арешт, бо в підвалі будівлі колишньої СБУ йому не дуже комфортно.

Копія постанови Генпрокуратури «ЛНР»

Після постанови прокуратури Ляміна відпустили. Але політичного в’язня з нього не вийшло. Вже за годину проти нього висунули нові звинувачення і знову заарештували. Це був плювок у Плотницького.

Нові обвинувачення

У той же час, протягом 18—19 жовтня, інформаційні рупори республіканського масштабу, такі як сайт керівництва «Інформ-центр» та газета «ХХ1 век», видавали на-гора дуже суперечливу інформацію. Наприклад, сайт газети буквально заспамив стрічку новин публікаціями від різних експертів, що Плотницький усе робить правильно, що голову МДБ потрібно відправити у відставку і, головне, що Ляміна треба відпустити.
Під вечір 19 жовтня сайти перестали працювати. Проте сайти МДБ та міліції працювали. На них з’явилися заяви, що Ляміна ніхто не відпустить, Пасічник у відставку не піде, а перевірки й арешти тільки починаються.

Втеча до Москви

А далі переворот набирав обертів. Голову МДБ підтримали казаки з різних окупованих міст Луганської області, а також деякі коменданти. Всі вони записали відеозвернення до Плотницького та висловили йому недовіру.

Казачий «заступник голови» міста Стаханова

Після невдалої спроби прокуратури звільнити Ляміна голова відомства Заур Ісмаілов написав нову постанову, в якій зазначалося, що затримання Ляміна відбулося в рамках закону. Так, 20 жовтня і прокуратура перейшла на бік путчистів. Плотницький залишився зі своїм вірним соратником Ципкаловим, а всі силові відомства стали проти них. Нарешті, 21 жовтня в супермаркетах «Народний», які належать Плотницькому, почалися обшуки. Під наглядом Пасічника та МДБ були вилучені всі товари, накладні та каси. Також знайшлася і гуманітарка, яку Плотницький отримував КАМАЗами з Росії, але не роздавав нужденним, а продавав через мережу відібраних у власників супермаркетів. Потім опечатали і привласнили «Епіцентр», який до цього Плотницький відібрав у власників і подарував дружині. Там також знайшли «не ті» товари та «не ту» бухгалтерію. Далі розпочалися арешти у прокуратурі. Усвідомивши, що влада перейшла до Пасічника, а навколо — реваншисти та контрреспубліканці, Плотницький вирішив не чекати арешту, зібрав речі та втік до Москви.

Новина з групи «Луганская гвардия» в соціальній мережі «Вконтакте»

Хоча арешт — це було б дуже м’яке покарання, якщо пригадати, як сам Ігор Венедиктович розправився зі своїми конкурентами Бєдновим і Мозговим, коли наказав їх розстріляти разом із охороною. Незважаючи на всю боротьбу за владу в терористичному об’єднанні під назвою «ЛНР», треба усвідомлювати, що найгірше буде тим, хто там живе. Бо все це свідчить про одне: грошей у республік більше нема. Не буде більше ані зарплат, ані пенсій — хоч у якомусь вигляді. Все, що можна було розпилити і продати до Росії, — продали, а все, що можна було вкрасти, — давно вкрали. Тому й саму республіку до нового року чекає безславний кінець. Фініта ля комедія.
Добавил: Alter Idea Дата: 2015-10-23 Раздел: Блог-пост
в начало