Меню

ЕКОНОМІЧНИЙ ДИСКУРС ПРЕЗИДЕНТСКИХ ВИБОРІВ: в очікуванні нового змісту

Країна скучила за професійним економічним дискурсом. У своєму щорічному, а фактично передвиборчому, посланні до народу Порошенко присвятив економіці трохи більше двох хвилин абстрактної розповіді. Зрозуміло, що йому просто нема про що звітувати в провальній економічній та соціальній політиці. Як власній, так і його двох урядів – Яценюка та Гройсмана. Презентована з фанфарами на початку правління Порошенка програма «Україна-2020» провалена. Провалена за ним же визначеними 25 контрольними показниками. 80% українців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку і мають на увазі також і розвиток економіки. Нещодавно в Києві відбувся експертний форум, в якому взяли участь економісти, фінансові аналітики, спеціалісти різних секторів економіки, науковці, чий вагомий досвід дозволив спроектувати новий стратегічний план розвитку національної економіки. Серед претендентів на посаду Президента Юлія Тимошенко стала єдиною, хто публічно представила комплексну економічну програму, орієнтовану на світові тренди та соціальні потреби українців – «Новий економічний курс». Опоненти Тимошенко чомусь завжди їй дорікають досвід урядування 2007-2010 рр., пов’язуючи його з економічним занепадом та шаленим популізмом. «Порохоботи» в голос почали порівнювати «Новий економічний курс» з програмою «Український прорив», яка, до речі, так і не була затверджена Верховною Радою, хоча деякі напрямки все-таки вдалось реалізувати. Скоріш за все, на подібні викривлені оцінки накладається персональне несприйняття лідерства Тимошенко, намагання критиків пов’язати її із старою гвардію української політики, применшити здатність генерувати нову якість управління та прогресивне мислення. Але якщо все-таки звернутись до економічного курсу екс-прем’єр-міністра Ю.Тимошенко, то можна побачити багато розумних починань та ефективних дій, спираючись на які можна планувати стратегію інноваційної модернізації економіки. Урядом Тимошенко були закладені підвалини економічної інтеграції з ЄС, розроблений путівник щодо Угоди про асоціацію з ЄС і щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Звісно, були й помилки. Командна робота – це важкі компроміси, а іноді й втрати. Тим паче, на той час на якість роботи впливали конфліктні ситуації з президентом Ющенко і світова фінансова криза. Однак, всім відомий хрестоматійний приклад: у китайській мові слово «криза» складається з двох ієрогліфів. Перший означає «страх», другий – «можливість». «Новий економічний курс» включає у себе п’ять стратегічних напрямків руху вперед. Розглянемо їх трохи детальніше.

Побудова соціальної ринкової економіки як оптимального соціально-економічного устрою для України.

Подібне завдання виголошувалось всіма президентами України. Цю фразу як мантра завчили і повторювали упродовж своїх каденцій всі прем’єри, міністри, депутати тощо. Роки йдуть, але наша реальна економіка далека від характеристики соціальної. І в теперішніх умовах українсько-російської війни маємо невтішну статистику ООН: за межею бідності живе близько 60% українців. За версією американського видання Bloomberg, Україна в 2017 році залишається в десятці найбідніших країн. Президент Порошенко у своєму щорічному посланні запропонував на подив просте вирішення цієї проблеми: «Вихід один – шановні роботодавці, збільшуйте зарплати, якщо не хочете, щоб українці їхали за кордон»… Якщо зараз цей матеріал читає підприємець, то він знайде що відповісти Порошенкові, який напевно вважає, що чийсь бізнес так само процвітає як торговельна мережа «Рошен». Країна – це, передусім, люди. А тому і Президент, й інші топ-чиновники також відповідальні за рівень матеріального достатку українців. Вони несуть безпосередню відповідальність за якість державного менеджменту, управління державною власністю, енергетичну безпеку та стан справ у кредитно-банківській сфері.  Нагадаємо, в умовах світової фінансової кризи 2008-2010 рр. уряд Тимошенко зумів організувати антикризову підтримку гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівництва. Це дозволило уникнути затримок з виплатою зарплат бюджетникам, пенсій та стипендій. Виплата часткових компенсацій вкладів у колишньому Ощадбанку СРСР понад 6 млн громадян продемонструвала послідовність Тимошенко як політика у питанні реалізації своїх обіцянок громадянам та підтримати найбільш уразливі соціальні групи. І в умовах кризи Тимошенко не допустила тоді ситуації, подібної до цьогорічної, коли урядовці повідомили про касовий розрив надходжень від єдиного соціального внеску, що призвело до масової затримки пенсій. А для більшості пенсіонерів кожна така, хай і нетривала, затримка може обернутись трагедією, бо витрати у них розрахована у часі: на дорогі ліки та на дрібний продуктовий кошик. До слова, проект бюджету на 2019 р., поданий нинішньою владою, передбачає, що мінімальна пенсія буде складати з 1 липня наступного року 1564 грн, а з 1 грудня – 1638 грн. Без коментарів.

Інноваційна економіка та інтеграція України

в мейнстрим четвертої промислової революції.

Учасники форуму «Нового економічного курсу» констатували, що в Україні триває тенденція домінування в структурі експорту сировинних товарів та товарів з низьким рівнем технологічної обробки, що робить нашу державу сировинним придатком та економікою колоніального типу. Кожен економічний експерт вам скаже, що економічне зростання забезпечується переважно за рахунок експортоорієнтованих галузей промисловості в умовах низької диверсифікації виробництва та ринків збуту продукції. Також відомою тенденцією є те, що українська економіка характеризується надто високою матеріаломісткістю виробництва і енергоємністю ВВП, низьким технологічним рівнем, високим показником зношеності основних фондів. Частка послуг з високим інтелектуальним компонентом в структурі ВВП України складає 3% (для прикладу, в Норвегії – 66,5%, Естонії – 68,8%, Ізраїлі – 69,5%, Сінгапурі – 75,2%). Певне розуміння важливості інноваційної складової можна побити в діяльності Тимошенко ще тоді, коли вона була прем’єром. Уряд забезпечив відродження космічного та авіабудування, поновив серійне виробництво вітчизняних літаків марки АН. Статистика свідчить, що питома вага промислових підприємств, що впроваджували інновації з 2005 р. по 2010 р., збільшилася з 8,2% до 11,5%. І через десять років необхідність інновацій в економіці стає надзвичайно актуальним питанням. Ми вже втратили темп і зараз у нас немає часу, щоб наздоганяти Польщу, Естонію, Ізраїль. Але ми можемо взяти сучасне інтелектуальне надбання як точку відліку і принаймні розпочати цей процес. Четверта промислова революція (або індустріалізація 4.0) означає все більшу автоматизацію економічних процесів та етапів виробництва: і цифрове проектування виробу, і створення його віртуальної копії, і віддалене налаштування обладнання на заводі тощо. «Новий економічний курс» передбачає підтримку впровадження таких процесів, зокрема цифрового урядування, електронних реєстрів, технологічних парків, технології Blockchain, інтернету речей, Big Data тощо. Для впровадження новацій Тимошенко вже як новообраний Президент України планує затвердити національну інноваційну стратегію розвитку економіки, створити Міністерство інноваційного розвитку, розробити законодавство, яке буде стимулювати інноваційний розвиток економіки.

Конкурентна боротьба за талановитих людей.

Загострення соціально-демографічної кризи в Україні свідчать, що країна підійшла до критичної межі ризиків у самозбереженні нації, відтворенні людського та інтелектуального капіталу. Поглиблюється депопуляція, міграційний відтік населення, старіння нації, зниження народжуваності, гострий дефіцит фахівців. За результатами соціологічного опитування випускників шкіл, майже 70% опитаних виявили бажання поїхати на навчання за кордон. За рейтингом державної політики збереження талантів Україна посідає 129 місце серед 137 країн світу. Системне вирішення цієї проблеми полягає у зміцненні конкурентоспроможності економіки та якості життя, підвищенні продуктивності праці та привабливості вітчизняного ринку праці для власного населення. Тактичним питанням на цьому шляху є рівень заробітної плати. Ще за часів свого прем’єрства Ю.Тимошенко добилась додаткових доплат вчителям, медикам та бібліотекарям, значно збільшила допомогу при народженні дитини. Тобто вже тоді була закладена політика відновлення людського потенціалу України. Очевидним фактором для збереження потенціалу нації є доступна та якісна освіта. Нинішні витрати на освітню реформу, як правило, йдуть на обслуговування іноземних фірм-постачальників обладнання та декоративні зміни. Гроші повинні, передусім, йти за безпосереднім виконавцем реформи – вчителем. Вони повинні витрачатись на зростання кваліфікації, на підтримку інноваційності, підвищувати його особистий добробут. Ставлення нинішньої влади до вітчизняної системи освіти ми знаємо. І не дивно, що Порошенко у своєму 1,5-годинній посланні жодного слова не сказав про освіту, вже не кажучи про її перспективи.

Нова якість грошово-кредитної політики та

кредитна підтримка реального сектору економіки.

Ю.Тимошенко пропонує нову стратегію монетарної політики, суть якої зводиться до подальшого зменшення вартості кредитів для реального сектору економіки, ефективного адміністрування державного боргу і здешевлення його обслуговування, переорієнтації банківської системи з фінансово-спекулятивних операцій на кредитування реального виробництва. До речі, будучи прем'єром, вона прямо і відкрито виступала проти свідомої маніпуляції гривнею очільниками Нацбанку. Але тоді ми навіть не могли здогадуватися, що через десять років НБУ проведе шалений перерозподіл банківського ринку та слухняного виконавця волі очільника Банкової. Ось приклад: у 2014 р. в Україна діяло 180 банків, а станом на 1 липня 2018 р. їх залишилось 82. Однак найбільша катастрофа – це втрата депозитів у банках-банкрутах. За офіційними даними, не підлягають під компенсації Фонду гарантування вкладів 302,4 млрд. грн. І ще декілька важливих цифр. Ставки кредитування бізнесу на 2-5 років в Україні сягають 5%, у той час коли у Німеччині цей показник складає 2,5%, у Франції – 1,2%. Облікова ставка НБУ досягла драконівських 18%. Рівень монетизації ВВП наразі у 2 рази нижчий за норму. Для порівняння, рівень монетизації економіки в часи прем’єрства Тимошенко залишався на відносно стабільному рівні. Важливим фактором при цьому було те, що уряд Тимошенко в післякризовий 2009 рік не став запроваджувати емісійні заходи, щоб наповнити економіку грошовою масою, адже це могло б призвести до поширення інфляційних процесів в країні. Ще одним серйозним успіхом уряду Тимошенко було те, що вдалось наростити темпи розширення кредитування національної економіки.

Оптимізація системи оподаткування:

тренд на зниження податкового навантаження.

На даний момент податкова система деградувала під впливом корупції, виведення активів за кордон та використання різноманітних офшорних схем. Обіцяна податкова реформа в Україні так і не була проведена: наразі у нас 67 різних податків та платежів. Зрозуміло, що за таких умов не може йти мова про будь-який інвестиційний бум. Податковий тягар українців перевищив 39% від номінального ВВП. Люди та компанії змінюють податкове резидентство або переходять у тіньову економіку. Ініціативи лідера «Батьківщини» полягають в заміні податку на прибуток на податок на розподілений капітал, збереженні спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу, повному скасуванні ПДВ, адже 50 країн світу не використовують ПДВ, в тому числі США, Японія, Сінгапур, Австралія, Індія. --- Сучасні тренди і виклики не дають нам вибору, але дають нам шанс розвиватися швидко та інноваційно, максимально використовуючи інтелект нації. В основі економічної стратегії Тимошенко лежить три базові принципи. Підприємництво, креативність та інтелект нації. Ці речі створюють можливість для переходу від нинішньої сировинної моделі до інноваційної економіки, в якій головним є здібності і вміння людини. І важливо зрозуміти: процвітаючої економіки не буде без ефективної системи управління країною. Саме тому Тимошенко запропонувала вироблену експертами концепцію нової Конституції України, яка має на меті подолання корупції, наведення ладу в країні і утвердження справедливого суду. Це передумова швидких економічних змін.

Олег Постернак

 разом з групою аналітиків

«Центру політичної розвідки»

Добавил: Alter Idea Дата: 2018-10-02 Раздел: Блог-пост
в начало