Меню

Конфесійна боротба в середині української церкви

Напруженість між архієреями ПЦУ та УГКЦ через бажання останніх провести богослужіння у Святій Софії Київській виходить на новий рівень. До цієї конфронтації долучився митрополит Епіфаній, який написав до верховного архієпископа УГКЦ Святослава лист, де підкреслює (хоча й не так гостро, як Філарет), що Свята Софія – не тільки музей та пам’ятка української архітектури, а ще й кафедра православних Київських першоієрархів. Щиро кажучи, Епіфаній уникає риторики почесного патріарха, який прямо каже Святославові, що треба відмовитися від запланованого богослужіння. Як повідомляє наше джерело, у листі Епіфаній інформує Святослава про власне бажання звершити богослужіння у Святій Софії 7 квітня 2019 році. Він каже, що надіслав лист з проханням до Міністерства культури ще у січні, та пропонує Святославові очікувати на рішення держави, до якої належить Храм. Кажуть, що про лист Епіфанія мало бути повідомлено також Міністра культури Нищука та Президента Порошенка. Цікаво, чим все це закінчиться, бо дозвіл на богослужіння Святослав отримав від Міністра Нищука, який зараз має вирішити: хто врешті-решт буде служити у Святої Софії? Чи забрати свій дозвіл у УГКЦ або відмовити ПЦУ. Дивно, що митрополит Епіфаній не хоче вирішувати це полюбовно з архієпископом Святославом та використовує державу як арбітра, який розсудить суперечку. Незрозуміло тільки, як це зробити. Православних в країні 67,3%, греко-католиків – 9,4%, але це не значить, що 9,4% громадян гірші за більшість і треба віддати Софію Епіфанію. Також очікуємо на реакцію пана Порошенка, цікаво як він зреагує, та кого підтримує. Невже скасує дозвіл свого Міністра та підтвердить «державність» ПЦУ? На наш погляд, митрополит Епіфаній поставив Мінкульт і Банкову в дуже незручне положення. Хіба важко було вирішити це питання самостійно? Навіщо притягати до суперечки між церквами політиків? Це виглядає на типове радянське використання адмінресурсу - досить у дусі патріарха Філарета. Чекаємо на відповідь представників влади, але чомусь нам здається, що участь митрополита Епіфанія у піар-компанії Порошенка надає йому перевагу в цьому протистоянні. Стежимо за перебігом подій, незабаром ласкаво просимо на продовження. Ще в суботу 23 лютого ходили чутки, що ПЦУ відкликала свій лист до Мінкультури про резервування собору Святої Софії Київської для декількох богослужінь у році, в тому числі Літургії на день Благовіщення 7 квітня. Якщо це так, Епіфаній значно полегшить долю Банкової та врятує владу від важкого вибору - кого пустити до Святої Софії, а кого ні. Тоді ж, після витоку інформації про принципову згоду міністра Нищука на звершення УГКЦ літургії в Софійському соборі та подальшого відкритого листа Філарета від 22 лютого, в Мінкультури заявили, що жодного дозволу греко-католикам ще не давали. Варто зазначити, Благовіщення – це одне з важливіших загальнохристиянських свят, до того ж 7 квітня цього року греко-католики відзначають 10-річчя єпископської хіротонії Блаженнішого Святослава (Шевчука). Тому дискусії про доступ до Софійського собору тривають. Зважаючи на принципове значення права на служіння в головному храмі країни для обох церков, переговори ведуться за посередництвом Банкової. Своєю заявою Мінкультури виграв час. У гіршому разі, якщо досягти компромісу між предстоятелями не вийде, апеляція до необхідності захищати історичну спадщину дозволить заборонити богослужіння 7 квітня в Софії Київській для всіх церков. Зараз в УГКЦ готові виконати всі пам’яткоохоронні вимоги, зокрема обмежити кількість учасників богослужіння, а також відмовитися від прощі, аби привертати поменше уваги православних.Чи це є достатньою поступкою у відповідь на ймовірну відмову ПЦУ від богослужіння в головному храмі країни - питання спірне. Наприклад, якщо Святослав все ж служитиме літургію в Софії Київській, як до цього поставляться вихідці з УАПЦ в складі ПЦУ? Водночас в АПУ не схильні прислухатися до заперечень почесного патріарха Філарета – головного супротивника служіння греко-католиків у Софії,– та вважають його відкритий лист лише особистою думкою, а не позицією ПЦУ. Митрополит Епіфаній – значно м'якший ієрарх, якого до того ж приймають на Фанарі, він є набагато зручнішим для всіх переговірником. Хоча він все ще не набув усього потрібного авторитету та свободи рішень, і не реалізуює повною мірою свої права як предстоятеля, зараз він виходить на перший план - не тільки у взаємовідносинах з автокефальними помісними церквами, але й у внутрішньоукраїнському церковному просторі. Сподіватимемося, що предстоятель зможе вірно оцінити ситуацію, уникнути ролі протеже Порошенка і при цьому не поступитися інтересами ПЦУ, ризикуючи розчарувати критично налаштовану до грекокатоликів частину єпископату, духовенства та вірян.
Добавил: Alter Idea Дата: 2019-03-01 Раздел: Блог-пост
в начало